«Три історії Галичини» - триптих про людяність серед безодні пекла
09.05.2012
«Герой живе в кожному з нас».
Ольга Онишко, кінорежисер
У вівторок, 8 травня, в тернопільській «Обнові» відбувся семінар у рамках Акції пам‘яті для вшанування загиблих та примирення людей, поколінь і народів, яку проводить сьомий рік поспіль Комісія УГКЦ «Справедливість і мир».
Метою Акції є спільними заходами та молитовним зверненням до Бога вшанувати болісну історію воєнних лихоліть, щоб перенести головний акцент події з «перемоги» на «пам’ять», та зняти напругу, яка штучно створюється в ці дні в нашому суспільстві. У рамках Акції відбувся показ фільму «Три історії Галичини».
…Три історії… три долі… три життя, які Бог зберіг, аби чогось навчити прийдешні покоління, до яких належимо і ми…
Три історії про те, як можна зберегти людяність навіть там, де, видавалося б, залишається лише найпростіший інстинкт – вижити.
Історія єврейського хлопчика, Аарона Вайса, який малим бавився з українцями, поляками, не думаючи про відмінності, аж поки не прийшли люди, які почали винищувати його народ тільки через те, що вони євреї. І у той час, незважаючи на величезну небезпеку, знайшлася відважна жінка-українка, яка переховувала їхню сім’ю 18 місяців. Чим займалися увесь той час? Могли говорити пошепки, коли діти із садочка, в якому був їхній прихисток, танцювали нагорі. Або у слові «Константинополь» знайти щонайбільше менших слів. Згодом, по приході радянських військ, та ж вціліла єврейська сім’я переховувала Юзека, сина їхньої рятівниці – українки, який служив у німецькій поліції.
Історія Ольги Ільків, рафінованої інтелігентки, яка була зв’язковою Головного командира УПА Романа Шухевича і 14 років провела в Алєксандровській та Владімірській тюрмах. У той же час її діти з іншими іменами та прізвищами виховувалися в інтернаті, де їм настійно говорили, що їхні батьки бандити. Однак серед катів п. Ольги був той, хто повідомив їй змінене прізвище дітей, а також той, котрий посприяв її швидшому звільненню.
Історія польського ксьондза Станіслава Бартмінського, який ставши священиком Перемиської дієцезії в середині 60-тих років, сприяв тому, аби зберегти і відновити греко-католицькі церкви та єврейські кладовища. Зараз отець є співавтором польського серіалу «Дім священика».
Опісля побаченого появляється питання – чи я вчинив би так само? Чи вистачило б духу піти проти того, що пропонував і чим залякував світ, аби вчинити так, як велить сумління?
Те, що єднає трьох героїв, - особлива мудрість, прощення і любов. Як склалася їхня доля тепер? Аарон Вайс привозить до Унівського монастиря, де рятувалися євреї, студентів з Ізраїлю, Ольга Ільків видає збірки своїх віршів, які написала у в’язниці, а ксьондз Бартмінський творить порозуміння між поляками та українцями через серіал…
Обновляни дуже вдячні отцю Роману Чубарі, який посприяв тому, аби ми могли переглянути цю кінострічку.
Інтерв’ю з Ольгою Онишко (співрежисер фільму разом із Сарою Фаргат)
Оленка БІДОВАНЕЦЬ
«У здоровому тілі – здоровий дух», або: «Християнська молодь вибирає здоровий спосіб життя»
07.05.2012
Свіжість ранку проникала в груди, осяяний досвітнім світлом Собор св. Апостолів Петра і Павла манив у свої стіни, закликав до молитви за щасливу дорогу весняної юні, спорядженої велосипедами, готової до нелегкої подорожі на славу Богородиці…
І вони приїхали, припали спраглі до чудотворного джерела, а з серця, яке трепетало, мов пташка, злинула молитва-пісня.
Молитва за людей, яких ми носимо у своїх серцях, особливо, за поневолених шкідливими звичками, була складена до стіп Зарваницької Марії… Молитва принесла спокій і надію.
А навколо суцвіттями буяла весна...
28-29 квітня 2012 року відбулася велопроща до Зарваниці, організована представниками молодіжної громадської організації ТУСК «Обнова» за сприяння Молодіжної комісії Бучацької єпархії УГКЦ.
У вело прощі, також, взяли участь представники молодіжних християнських організацій, зокрема: «УМХ» м. Чортків, «Марійська дружина» м. Бучач, активна молодь міста Чорткова та його округи.
За матеріалами: http://www.buchacheparchy.org.ua
Ювілейний Обнова-фест у Чернівцях
04.05.2012
Проща до Перемишлян
04.05.2012
11 травня 2012 р. у м. Перемишляни відбудеться Всеукраїнська Проща духовенства та мирян УГКЦ, присвячена пам'яті Блаженного Священомученика Омеляна Ковча. У прощі візьме участь Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
Оргкомітет просить долучитися обновлян через просвітницьку діяльність - у школах провести короткі презентації про о.Омеляна Ковча.
Порядок денний:
09.30 – 10.20 Урочисті молебень та академія (Церква Св. Миколая)
09.30 – 10.20 Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ (Церква Св. Володимира)
11.00 – 13.00 Архиєрейська Божественна Літургія (Центральна площа)
13.30 – 13.45 Чин освячення пам’ятника Блаженному Священномученику Омеляну Ковчу
13.45 – 14.15 Церемонія відкриття пам’ятника Омеляну Ковчу
Бажаючих взяти участь у прощі просимо зголошуватися до Оленки Бідованець 097 903 39 29, bidovanec@yahoo.com
Оргкомітет просить долучитися обновлян через просвітницьку діяльність - у школах провести короткі презентації про о.Омеляна Ковча.
Порядок денний:
09.30 – 10.20 Урочисті молебень та академія (Церква Св. Миколая)
09.30 – 10.20 Всеукраїнська проща духовенства УГКЦ (Церква Св. Володимира)
11.00 – 13.00 Архиєрейська Божественна Літургія (Центральна площа)
13.30 – 13.45 Чин освячення пам’ятника Блаженному Священномученику Омеляну Ковчу
13.45 – 14.15 Церемонія відкриття пам’ятника Омеляну Ковчу
Бажаючих взяти участь у прощі просимо зголошуватися до Оленки Бідованець 097 903 39 29, bidovanec@yahoo.com
Європейська молодь за світ без насильства
04.05.2012
Федерацію Українських Католицьких Академічних та студентських Товариств "Обнова" запрошують взяти участь у ІІІ Міжнародному Конгресі "Європейська молодь за світ без насильства", що організовується Спільнотою Святого Егідія в м. Краків (Польща).
У рамках конгресу відбудеться візит до концентраційного табору Аушвіц-Біркенау, меморіального місця страждань мільйонів євреїв, циган та ув"язнених з кожної частини Європи та колишнього Радянського Союзу під час Другої Світової Війни.
Конгрес відбуватиметься з 20 до 23 вересня 2012 р. в Кракові (Польща).
Вік учасників - 16-25 років.
Усіх зацікавлених та бажаючих взяти участь у заході просимо зголоситися до 12 травня до Софійки Керничної sofiya_kernychna@yahoo.com
Конгрес відбуватиметься з 20 до 23 вересня 2012 р. в Кракові (Польща).
Вік учасників - 16-25 років.
Усіх зацікавлених та бажаючих взяти участь у заході просимо зголоситися до 12 травня до Софійки Керничної sofiya_kernychna@yahoo.com
ХІХ міжнародна молодіжна піша проща «Львів-Унів»
20.04.2012
18 – 20 травня 2012 р. Б. львівське обласне Товариство українських студентів-католиків «Обнова» і Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу спільно з молодіжними організаціями «Добрий пастир», «ХРАМ», «СУМ», «Святоюрська молодь», ГСПО «Тризуб ім.С.Бандери», Маріїських дружин хр. Різдва Пресвятої Богородиці та хр.Св. Параскевії в с. Лисиничі, за підтримки комісії мирян Львівської архиєпархії УГКЦ, комісії у справах сімей Львівської архиєпархії УГКЦ, Студентського Капеланства Української Молоді та Управлінням молоді, сім’ї та спорту Львівської міської ради під патронатом молодіжної комісії Львівської Архиєпархії УГКЦ організовують ХІХ молодіжну пішу прощу «Львів-Унів». Прощу благословив Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор (Возьняк).
Цього року молодіжна проща присвячена 120-тій річниці з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. Адже саме цей великий подвижник УГКЦ є прикладом українського свідка Христа, прикладом сили духу, відданості своєму покликанню, вірності своєму народові та Церкві. Роздуми над постаттю Йосифа Сліпого спонукають кожну свідому молоду особу задуматись над питаннями: «А чого Господь хоче від мене? Які дії маю зробити я, щоб сповнилась воля Божа? Що маю робити на місці свого навчання чи праці? Кому маю присвятити своє життя: Богові чи дорогій серцю людині?». Тому темою цьогорічної прощі буде «Покликання мирян».
У травні вже в 19-тий раз молоді люди з різних куточків України, а також із-за кордону разом вирушать у дводенний путь пішої прощі, щоб у співпережитті спільної молитви, та у спільному дусі віри, надії та любові принести хвалу чудотворній іконі Матері Божої в Уневі, празник якої звершуватиметься в ці дні. Протягом цих днів в роздумах та молитві будемо намагатись почути слова, що промовляє до нас Спаситель, віднайти правильні відповіді на питання, які турбують кожного з нас. Адже надзвичайно важливим є знайти своє справжнє місце в суспільстві, бути непохитним в правді, розуміти свої обов’язки та віднайти себе у щоденному вирі подій. Господь кличе нас туди, де ми найбільше потрібні, дає нам різні життєві ситуації саме для того, щоб своїми талантами та вмінням їх використовувати, змінювали все в Христі.
Проща розпочнеться 18 травня о 7.00 Божественною Літургією в храмі Св. Архістратига Михаїла на вулиці Винниченка у Львові та продовжиться пішою ходою до Унева. Колону супроводжуватиме медичний персонал, МВС та велогрупа. Маршрут прощі пролягатиме через с. Романів, де буде ночівля прочан. В святу обитель прибудемо 19 травня ввечірі. Тоді ж відбудуться нічні чування, які триватимуть до ранку: молитви, сповідь, благословення чудотворною іконою, похід зі свічками на Чернечу гору. В неділю, 20 травня проща закінчиться Архиєрейською Літургією та повним відпустом.
На прощу необхідно взяти НАМЕТ, спальний мішок та килимок, дощовик, змінне взуття, теплий одяг. У рюкзак бажано покласти також молитовник, вервицю, ліхтарик, панамку, необхідні медикаменти, ложку, миску і горнятко. Важкі речі буде везти автомобіль.
В дорозі до Унева і під час нічних чувань в Святоуспенській Унівській Лаврі лише справді віруюча людина зможе очистити душу, зцілити її від гріховності у чудесній тайні, подарованій нам Богом – тайні покаяння. Тож приєднуйтесь до прощі, щоб спільно здійснити цей молитовний шлях!
Наше свято
18.04.2012
Львівське обласне Товариство українських студентів- католиків «Обнова» щиросердечно запрошує на урочисте святкування 20-тої річниці з дня відновлення Товариства у Львові!
Святкування розпочнеться 21 квітня 2012 р.Б. о 15.00 Божественною Літургією за адресою вул. Хуторівка, 35а (корпус філософсько -богословського факультету УКУ)
деталі: obnova-lviv.org.ua
У Києві відбудеться етнодуховний фестиваль «Обнова»
18.04.2012
19 травня у м. Вишневому біля Києва відбудеться молодіжний етнодуховний фестиваль «Обнова». Фестиваль має на меті через українську музику та народні звичаї і традиції, духовну обрядовість та сучасну культуру, популяризувати серед молоді українську культуру.
Фестиваль «Обнова» у Вишневому триватиме один день. У програмі фестивалю: екуменічна молитваза українську молодь, виступи професійних виконавців, виставка-продаж виробів народних майстрів, дитячий майданчик, мистецькі майстер-класи. У фестивалі візьмуть участь популярні виконавців та гурти. Зокрема, вже підтвердили свою присутність Тарас Чубай, Марічка Бурмака та Гурт «ТаРУТА».
Фестиваль організовує київське молодіжне товариство «ОБНОВА» та Центр академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ. Організатори кажуть, що хоча такий фестиваль організовують вперше, взяти в ньому участь вже зголосилося чимало відомих виконавців.
«Вже п`ять років, товариство «Обнова» у Чернівцях організовує «ОБНОВА-Фест». Там він має велику популярність, але досі нічого подібного не було в Києві. Коли ми запропонували виконавцям виступити на фестивалі у Києві, вони радо зголосилися» – розповідає координатор фестивалю Анна Холодницька.
Фестиваль «Обнова» у Вишневому триватиме один день. У програмі фестивалю: екуменічна молитваза українську молодь, виступи професійних виконавців, виставка-продаж виробів народних майстрів, дитячий майданчик, мистецькі майстер-класи. У фестивалі візьмуть участь популярні виконавців та гурти. Зокрема, вже підтвердили свою присутність Тарас Чубай, Марічка Бурмака та Гурт «ТаРУТА».
Фестиваль організовує київське молодіжне товариство «ОБНОВА» та Центр академічного душпастирства Київської Архиєпархії УГКЦ. Організатори кажуть, що хоча такий фестиваль організовують вперше, взяти в ньому участь вже зголосилося чимало відомих виконавців.
«Вже п`ять років, товариство «Обнова» у Чернівцях організовує «ОБНОВА-Фест». Там він має велику популярність, але досі нічого подібного не було в Києві. Коли ми запропонували виконавцям виступити на фестивалі у Києві, вони радо зголосилися» – розповідає координатор фестивалю Анна Холодницька.
ДІТИ МАЛЮЮТЬ ПИСАНКУ
12.04.2012
11 – 12 квітня 2012 року чернівецьке „Товариство українських студентів-католиків „Обнова” провело щорічну, починаючи з 2006 року, благодійну акцію „Діти малюють писанку” в притулку для неповнолітніх та Комунальній обласній загальноосвітній школі - інтернаті „Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей” (м.Чернівці).
Метою акції було привити дітям любов до писанки, розповісти про давній звичай писанкарства в слов’янських країнах, зокрема на Україні, ознайомити з традиційними буковинськими орнаментами і символами розпису, а також дати можливість їм самим спробували розмалювати великодні писанки.
Спочатку обновляни розповідали дітям із сиротинців про Великдень, про українські традиції напередодні Пасхи, про писанкарство та писанку, демонструючи ілюстрації та макети. Намагалися показати їм багатогранність і символічність ремесла, яке тепер є видом мистецтва. Далі провели власне сам майстер-клас, адже тільки зроблене своїми руками може запам’ятатися та припасти до душі. Матеріали для майстер-класу надало Управління у справах сім’ї, молоді та спорту чернівецької облдержадміністрації.
Хочемо відзначити величезне захоплення та радість, з якою малеча розписувала яйця найрізноманітнішими орнаментами та барвами, а найменші (у Притулку) навчились робити крапанки. Багато діток вже брало участь у подібних акціях: з обновлянами торік або зі своїми вчителями, і почувались справжніми майстрами у роботі, даючи поради своїм друзям, дехто ж довго вагався перш, ніж почати, адже не всі вміють малювати. Але в писанкарстві це і не потрібно – найголовніше відкрити своє серце і дати йому творити. Наприкінець усі учасники отримали солодкі подарунки та іконки Божої Матері Чернівецької, надані „Карітасом Буковини”.
Бажаємо і дітям, і собі за буковинським звичаєм: „на рік діждати” Світлого Господнього Воскресіння, рости духовно і творчо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення та любові, який витає нині над всіма нами, супроводжував і надихав впродовж життя.
Олександра ХУХЛІНА, Обнова-Чернівці
Метою акції було привити дітям любов до писанки, розповісти про давній звичай писанкарства в слов’янських країнах, зокрема на Україні, ознайомити з традиційними буковинськими орнаментами і символами розпису, а також дати можливість їм самим спробували розмалювати великодні писанки.
Спочатку обновляни розповідали дітям із сиротинців про Великдень, про українські традиції напередодні Пасхи, про писанкарство та писанку, демонструючи ілюстрації та макети. Намагалися показати їм багатогранність і символічність ремесла, яке тепер є видом мистецтва. Далі провели власне сам майстер-клас, адже тільки зроблене своїми руками може запам’ятатися та припасти до душі. Матеріали для майстер-класу надало Управління у справах сім’ї, молоді та спорту чернівецької облдержадміністрації.
Хочемо відзначити величезне захоплення та радість, з якою малеча розписувала яйця найрізноманітнішими орнаментами та барвами, а найменші (у Притулку) навчились робити крапанки. Багато діток вже брало участь у подібних акціях: з обновлянами торік або зі своїми вчителями, і почувались справжніми майстрами у роботі, даючи поради своїм друзям, дехто ж довго вагався перш, ніж почати, адже не всі вміють малювати. Але в писанкарстві це і не потрібно – найголовніше відкрити своє серце і дати йому творити. Наприкінець усі учасники отримали солодкі подарунки та іконки Божої Матері Чернівецької, надані „Карітасом Буковини”.
Бажаємо і дітям, і собі за буковинським звичаєм: „на рік діждати” Світлого Господнього Воскресіння, рости духовно і творчо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення та любові, який витає нині над всіма нами, супроводжував і надихав впродовж життя.
Глава УГКЦ зустрівся із представниками студентських товариств «Обнова»
11.04.2012
10 квітня 2012 року в Патріаршому центрі в м. Києві відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука) із представниками секретаріату Федерації українських католицьких академічних і студентських товариств «Обнова» та духівниками кожного осередку, - повідомила Олена Бідованець, президент Федерації.
Передусім учасники зустрічі висловили вдячність Блаженнішому Святославу за його нещодавній візит до м. Тернополя. Відтак представники «Обнови» запросили Главу УГКЦ відвідати молодь і в інших містах. Зокрема, представники Чернівецького товариства запросили його на конференцію «Роль мирянина в Церкві», яка відбудеться в останні дні жовтня 2012 року.
Крім того, київські обновляни поділилися із Блаженнішим Святославом звісткою про організацію першого Фестивалю етнічної та сучасної культури під назвою «Обнова», що пройде 19 травня в м. Вишневе (передмістя Києва). У програмі фестивалю: екуменічна молитва за українську молодь, виступи професійних виконавців, виставка-продаж виробів народних майстрів, дитячий майданчик, мистецькі майстер-класи.
На зустрічі звучали думки щодо проекту створення єдиного молодіжного простору, про який йшлося на зустрічі 24 березня в м. Львові. Говорили про перші ініціативи «Обнови» в рамках цього проекту, готовність і потребу молоді працювати в одному ритмі із Церквою, відкриватися одне до одного тощо.
Звертаючись до учасників зустрічі, Глава Церкви наголосив на тому, що треба намагатися жити в ногу з часом, при цьому зберігаючи міцний стержень. «Завданням "Обнови" є розпізнати виклики, які світ ставить перед молодою особою, і вміти гідно на них відповідати», - наголосив Блаженніший Святослав і закликав бути активно присутніми в житті суспільства.
На завершення Предстоятель УГКЦ закликав молодь довіряти Церкві, «навіть тоді, коли чогось не розуміємо», і молитися за Церкву, її керівників. «Молитва – це дихання душі, говорив св. Августин, а ми маємо дихати в унісон зі своєю Церквою, бо лише Христос може запевнити людині повноту життя, свободу від минущого та внутрішню красу і чистоту», - завершив Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
Запрошуємо на гаївки!
05.04.2012
Нічні чування
05.04.2012
«Тоді сказав їм: „Смуток у мене на душі – аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”»
Мт 26:38
З благословення вікарія буковинського о. Валерія Сиротюка та ініціативи Товариства українських студентів-католиків „Обнова” 5 квітня 2012 року в чернівецькому Соборі Успення Пресвятої Богородиці відбулися нічні чування на тему: „Таланти, покликання, воля Божа”.
О 18:00 почали вже традиційну хресну дорогу для молоді з розважаннями про наші щоденні хрести, яких боїмось, від яких втікаємо, на які нарікаємо, хоча вони теж – дар від Бога. Як казала мати Тереза з Калькутти: „Хрест важкий для того, хто його тягне, а не пригортає до серця”. Далі була Служба Божа, щоб кожен, хто допустився тайни покаяння, міг прийняти святе причастя.
А потім почали чувати. Молилися, співали страсних пісень, розважали над притчами та життєвими історіями реальних людей, яких варто ставити в приклад, адже вони досконало розвинули талант правдиво жити в Господі, талант любові до людей, талант мужності у боротьбі зі своїми немочами, талант цінувати відведений Богом час. Ми прагнули зрозуміти, чому комусь дається один єдиний талант, іншого ж називають талановитим у всьому, як прийняти волю Божу і йти вірною дорогою, щоб розвивати талант і самовдосконалюватись, а не закопати його і потім жаліти за втраченим.
Цікавою була наука духівника „Обнови” – отця Дмитра Винника, разом з ним розібрали та по-новому поглянули на добре знану біблійну притчу про таланти.
Чи не найемоційнішою частиною нічних чувань стала молитва на вервиці, яку власноруч виклали всі присутні, по черзі кладучи свічки – зернятка і промовляючи „Богородице Діво” за свою потребу. Тільки тепер помітили, що з близько сімдесяти присутніх залишилась лише половина.
Завершили чування частуванням та переглядом фільму „Скафандр і метелик”, знятого по автобіографічній одноіменній книзі Жана – Домініка Бобі – редактора журналу „Elle France”, яку він „продиктував” єдиним непаралізованим після інсульту оком.
Олександра ХУХЛІНА, Обнова-Чернівці
А потім почали чувати. Молилися, співали страсних пісень, розважали над притчами та життєвими історіями реальних людей, яких варто ставити в приклад, адже вони досконало розвинули талант правдиво жити в Господі, талант любові до людей, талант мужності у боротьбі зі своїми немочами, талант цінувати відведений Богом час. Ми прагнули зрозуміти, чому комусь дається один єдиний талант, іншого ж називають талановитим у всьому, як прийняти волю Божу і йти вірною дорогою, щоб розвивати талант і самовдосконалюватись, а не закопати його і потім жаліти за втраченим.
Цікавою була наука духівника „Обнови” – отця Дмитра Винника, разом з ним розібрали та по-новому поглянули на добре знану біблійну притчу про таланти.
Чи не найемоційнішою частиною нічних чувань стала молитва на вервиці, яку власноруч виклали всі присутні, по черзі кладучи свічки – зернятка і промовляючи „Богородице Діво” за свою потребу. Тільки тепер помітили, що з близько сімдесяти присутніх залишилась лише половина.
Завершили чування частуванням та переглядом фільму „Скафандр і метелик”, знятого по автобіографічній одноіменній книзі Жана – Домініка Бобі – редактора журналу „Elle France”, яку він „продиктував” єдиним непаралізованим після інсульту оком.
Олександра ХУХЛІНА, Обнова-Чернівці
Двійко лелек або сестра і ми…
03.04.2012
Нехай і холод, і вітри, і сніг з дощем…
Як ми чекали цих останніх трьох днів тижня… Чому? Реколекції… У Зарваниці… Провадитиме сестра Наталя Мельник – перший духівник «Обнови» у м. Тернополі.
Відбулося… Море вражень. Переосмислюється почуте ,побачене – як втілити у своє життя? У вигляді тез висловлю те, що найбільше вразило…
Кінець березня заповідався бути весняним, а виявилося, що ховати теплі куртки і чобітки не варто. Однак ні пронизливий вітер, ні холодна прикра погода не в силі мати вплив на «погоду в душі». Адже ЩАСТЯ – НЕ В ОБСТАВИНАХ, А ВСЕРЕДИНІ НАС. У щирій теплій розмові про те, що турбує, минали години… І вже ні колючий сніго-дощ, ні сіре небо не були завадою, а радше навпаки – нагодою заглянути всередину себе і там пошукати своє щастя…
Ми мали час на усамітнення, а радше на БАЛАЧКУ З БОГОМ… Адже у щоденному житті ми надто зайняті, аби впустити Його у своє життя. Водночас НАСКІЛЬКИ ВИПОРОЖНЕМО СЕРЦЕ, НАСТІЛЬКИ ЙОГО ЗАПОВНИТЬ БОГ.
КЛИКАТИ ІСУСА ВСЮДИ ІЗ СОБОЮ – обідати , вчитися, любити… І таке запрошення не залишиться неприйнятим. ГОСПОДЬ ЗАВЖДИ ВІДПОВІДАЄ, ТІЛЬКИ ТРЕБА ПРИСЛУХАТИСЯ.
Не боятися труднощів. Вірити, якщо Господь допускає їх у моєму житті, це означає, що ВІН НА НАС НАДІЄТЬСЯ і ми повинні виправдати Його сподівання.
Пам’ятати, що ОБРАЗА – НЕ МОЯ ДІЙСНІСТЬ. У МОЇЙ ВЛАДІ НЕ ДОПУСТИТИ ТЕ, ЩО ВРАЖАЄ, ДО СВОГО ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ.
Розпізнавати ГОЛОС БОЖИЙ, відкривати серце на Господа. Відкривати серце на ближнього.
Віднайти ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ. Любити… по-справжньому…
… А чому назва звучить як «двійко лелек»? Тому що попри холодний подих зими ЛЕТІЛО ДВОЄ ЛЕЛЕК…Створювати гніздечко, вигодовувати пташеняток…
І Весна також іде, незважаючи ні на що… І це НАША ВЕСНА!.. І ми потрібні – ТУТ і ТЕПЕР ХРИСТОС ПОТРЕБУЄ НАС!
Увага! Конференція
17.03.2012
IV сесія Патріаршого собору УГКЦ
Молодь у Церкві третього тисячоліття
Пособорова конференція
Духовна формація та моральне виховання молоді
Контекст:
Духовна формація та моральне виховання сучасної молодої людини великою мірою залежить від свідчення віри, яке дають християни, особливо молоді; від їх активної життєвої позиції.
В Церкві є багато молодих вірних які, проте, є пасивними християнами.
Існує чимало молодіжних християнських організацій, рухів та спільнот, інших молодіжних ініціатив, які через свою роздробленість та нескоординованість не відіграють тої ролі в молодіжному середовищі, яку могли б здійснити.
Існує нагальна потреба творення молодіжного середовища Церкви, в якому через визнання спільних цінностей та їх втілення у життя, молоді християни мають стати важливим чинником творення Церкви та побудови кращого суспільства.
Мета:
Через дискусію в колі молодіжних лідерів, душпастирів молоді, педагогів та психологів започаткувати процес творення єдиного молодіжного простору Української Греко-Католицької Церкви.
Проведення конференції:
24 березня 2012 р.Б., Львівська Духовна семінарія Святого Духа.
9.00 Реєстрація учасників.
10.00 Відкриття конференції. Вступне слово.
10.30 Доповіді.
12.00 Початок дискусії щодо створення в УГКЦ єдиного молодіжного простору.
14.00 Обід.
15.00 Продовження дискусії.
18.00 Підбиття підсумків дискусії. Планування подальших кроків.
19.00 Завершення) конференції.
Конференція відбудеться 24 березня у приміщені семінарії по вул. Хуторівка, 35, м. Львів.
Обновімося у Язлівці!
14.03.2012
Великий піст – чудова нагода для поглибленої молитви та роздумів над Святим Письмом, для самопізнання та загартовування духу. Як ніколи тягнеться душа до тихого, по-домашньому затишного місця, відірваного від світського гамору та буденних проблем.
Доброю традицією для Товариства українських студентів-католиків „Обнова” м.Чернівців є великопосні реколекції у вже такому рідному с.Язлівець, Тернопільської області. Цього року нашим реколектантом був викладач Ів.Франківської Духовної Академії УГКЦ – отець Юрій Друляк, який підготував цикл наук на тему: «Відношення людини і Бога». Оскільки отець Юрій є бібліїстом, усі його розважання були невіддільні від Святого Письма. Кожен з нас відкрив багато нового, адже було розставлено нові акценти над давно відомими речами, відтак тепер кожен обновлянин, читаючи притчу про блудного сина, буде думати в першу чергу про всепрощаючого небесного Батька, до якого завжди прибігаємо у власних немочах та упадках. Отець пояснив зв’язок людини з Господом, починаючи від Адама і Єви, цілу лекцію присвятив первородному гріху.
як українських, так і зі світовим ім’ям..jpg)
Святе Письмо розбирали детально, беручи до уваги історичне підґрунтя і традиції іудеїв та сусідніх народів (хеттитів, самарян) для кращого розуміння тогочасних реалій та проектування цього на сьогодення. Досконало розглянули особу царя Давида, який, за словами отця Юрія, був великим у грісі, але й великим у каятті. Далі перейшли до Нового заповіту, зокрема у притчах отець давав відповіді на запитання, що найбільше нас хвилювали, адже притча – найлегший спосіб у доступній формі – буденної, звичної кожному історії – пояснити істину.
Крім лекцій щовечора проводився круглий стіл, де обговорювали найбільш інтригуючі для молоді теми, задавали отцям питання і обмінювались думками.
Усі науки слухали, затамувавши подих, оскільки отець часто наводив приклади з власного життя, цитував своїх улюблених поетів та письменників,
Кожен Божий день починався Літургією, також ми мали інші молитовні практики впродовж дня, які закінчувалися хресною дорогою або вечірньою. Пунктиром пробігла через усі реколекції улюблена гра обновлян – "Таємний друг", впродовж якої вчимося бути справжніми, безкорисливими друзями та краще пізнати один одного.
Повернувшись з великопосних реколекцій, впевнена, що дні ранньої весни з 8 по 11 березня надовго заселять у наші душі повноту Божої любові, і двадцять сім молодих сердець, переповнені миром та радістю будуть мало не рахувати дні «до наступного Язлівця».
Юлія БОРОВА, Обнова-Чернівці
"Христос - наша Пасха". Зустріч друга
14.03.2012
«А він до них промовив:
"Не жахайтеся!
Ви шукаєте Ісуса Назарянина,
розп’ятого. Він воскрес, його
нема тут. Ось місце, де його
були поклали" »(Єв. від Мр. 16;6)
6. 03. 2012р. Б. відбулася друга зустріч членів тернопільського ТУСК «Обнова» зі своїм духівником о. д-ром Іваном Січкариком для обговорення Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха».
У вступному слові отець наголосив на важливості нещодавної події – приїзду Блаженнішого Святослава (Шевчука) до молоді м. Тернополя, адже добрий духовний провід слугує заохотою до праведного життя.
Згодом торкнулись теми Божого спасіння людства та сотеріології (науки, що вивчає спасіння людства). Мова йшла про те, що у християнській вірі немає поняття фаталізму. Господь із доброї волі подарував усім нам спасительну ласку, але людина також творить свою долю і повинна активно долучатися до боротьби за Царство небесне.
Апостол Петро каже, що людина уже є спасенною, але все-таки потребує Божої благодаті та супроводу. Те, що Ісус зіслав Святого Духа для кращого розуміння Його слів та діл, є ще одним великим свідченням любові до людей.
Крім цього, ми спільно розглянули першу частину вступу до Катехизму, де йдеться про те, що віра християнина має «наріжний камінь», яким є Ісус. Наш Спаситель підтверджував Свої слова ділами. Якщо Його ігнорувати та відкидати, всі надії і сподівання будуть марними.
Ще акцентувалась увага на Воскресінні Ісуса Христа, адже Господь зробив це заради кожного із нас. У цьому полягає глибокий зміст прощення – Бог відпустив усі гріхи і повернув людину до життя. Саме тому ми не можемо не прощати наших близьких. На противагу потрібно подати помічну руку. Це є завданням кожного християнина і проявом братерської любові.
Під час семінару зачитувались і розглядались уривки із Святого Письма, зокрема епізод про те, що Іван прийшов раніше до гробу Господнього, але почекав, щоб Петро ввійшов першим. Це були зачатки ранньої церковної структури.
Ця зустріч, як і попередня, була дуже плідною для кожного. Потрібно плекати свою віру, щоб по справжньому пізнати Христа. Катехизація є одним із кроків до цієї мети. Ісус простив нас і хоче розділити з нами Царство Небесне. Нашою відповіддю на це повинна стати любов до Нього і ближніх.
Христина ЮРЧАК, Обнова-Тернопіль
Вервиця солідарності
08.03.2012
3 березня 2012 р. Б. в Архикатедральному Соборі міста Тернополя було проведено вервицю солідарності молоді. У молитві взяли участь християнські молодіжні організації, студенти, зокрема іноземці, а також всі бажаючі. Пряму трансляцію дійства здійснював телеканал TV-4.
Вірні молились у наміренні за особливі потреби спільноти «Віра і світло», духовенства та монаших згромаджень, інтелігенції, студентів, підприємців. Особливістю цьогорічного проведення вервиці було те, що студенти – іноземці, які навчаються у ВУЗах Тернополя, промовляли десяток на англійській мові.
Крім того, звучали чарівні голоси тріо "Глорія" та молодіжного хорового ансамблю «Покликання», що поглиблювали духовні роздуми. Також зачитувались розважання про Страсті Христові, які набули особливої актуальності в часі Великого Посту. Ще присутні мали змогу приступити до копії Туринської плащаниці, отримавши при цьому все можливі ласки від Бога .
Атмосфера під час проведення спільної вервиці сприяла призадумі над станом власної душі, Христових муках, Його пережиття нашого відкуплення та цілковите прийняття волі Небесного Отця. Звучали слова із розважань про те, що Ісус простив людині всякий гріх, огорнув Своєю любов’ю та врешті віддав Своє життя за нас.
Пригадуються слова із Святого Письма:
«Я прийшов, щоб мали життя, і мали його вповні. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дає за овець… Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці».(Єв. від Ів. 10;10-15)
Після закінчення вервиці о. Орест Павліський, голова Молодіжної Комісії Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії висловим всім присутнім велику подяку. Зокрема, вона стосувалась молоді, яка на противагу усім викликам сучасної доби, веде християнський спосіб життя, зберігає єдність із Богом. Нехай світло Божої любові завжди палає в наших серцях, як ті свічечки, котрі прикрашали зернятка декоративної вервиці у Соборі…
Христина ЮРЧАК, «Обнова-Тернопіль»
Молодь Тернополя вітає Патріарха!
08.03.2012
4 березня 2012 року Божого о 17 годині в Українському домі «Перемога» відбулася зустріч молоді Тернополя із Главою УГКЦ, Блаженнішим Святославом (Шевчуком). В ній взяли участь члени ТУСК "Обнова" та інші молодіжні християнські організації.
Зустріли Патріарха гучними оплесками. Після спільної молитви всі зайняли свої місця. Звучало вітальне слово від архієпископа Василія Семенюка, митрополита Тернопільсько-Зборівського, представників влади. Тоді Блаженніший привітав присутніх із приходом духовної весни – часом Посту і побажав, щоб наше життя в Христі давало галузки добрих діл. Адже Бог хоче, щоб людина була подібна до Нього в любові. Саме Піст дає нам таку можливість уподібнення.
Звучали питання про вплив соціальних мереж, молитву в щоденному житті, харизматичний рух, інші релігії та різні шляхи, що приводять до Бога, правдивий сенс терміну «практикуючий християнин», прояв покори і способи ведення щоденного праведного життя, волонтерський рух та можливості заохочення нових людей.
Акцентувалась увага і на потужній проблемі аборту, питаннях біоетики та статевого виховання молоді. Також звучали питання про духовну красу жінки та співпрацю католицької церкви із ЗМІ, яка повинна допомогти розповсюдженню Слова Божого по всьому світу.
Відповіді були надзвичайно доступні молодим людям, наповнені цитатами та прикладами із Святого Письма і власного життєвого досвіду Блаженнішого Святослава. Відчувалася духовна близькість, простота і зрозумілість у вираженні власної думки та плідна взаємодія між присутніми та дорогим гостем, на якого з нетерпінням усі чекали.
Після закінчення виступило тріо "Глорія" із «Молитвою за Патріарха», до якої приєднались усі присутні. Щиру подяку висловив о. Орест Павліський, голова Молодіжної комісії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, вручивши Главі УГКЦ ікону Тайної Вечері, як символ єдності вірних із своїм духовним провідником. А спільнота "Знамення" потішила Блаженнішого солодким подарунком – вервицею із шоколадних цукерок, яку він пообіцяв покуштувати «тільки після Посту і по-одному».
На закінчення було вділено благословення Патріарха, висловлена його подяка за таке відкрите живе спілкування, а також зроблено спільне фото.
Ця зустріч, яка подарувала особливі духовні настанови та розв’язала актуальні питання, слугуватиме молоді великим стимулом до ведення праведного життя на славу Господню. Сподіваємось, що це не останній приїзд Глави УГКЦ на зустріч із вірними Тернополя. Кожен із нас почерпнув із неї величезну користь і зрозумів, що має гідно виконати побажання Патріарха щодо дотримання святого та плідного посту, щоби достойно пережити зустріч з Христом у Його Воскресінні під час Пасхи.
Христина ЮРЧАК, "Обнова-Тернопіль"
Більше фото тут:
Обновляни у Раді Європи
01.03.2012
Європейський рух JECI-MIEC запросив усі національні організації на навчальну сесію “Впровадження студентів у права людини через інтегральну освіту”, яка відбулась у європейському молодіжному центрі у Страсбурзі. На навчальну сесію приїхлали 35 студентів із різних національних організацій Європи. В перший день відбулась презентація власне цих організацій. Після чого ми відвідали виставку”усіх рухів у музеї кожної організації. 
Наступного дня ми обговорювали сферу інтегральної освіти. Метою інтегральної освіти є цілісне формування особи, щоб вона могла зробити внесок своїх знань і вмінь для спільного добра суспільства. Після цього ми мали мультикультурний вечір, на якому вивчали багато цікавих відомостей про різні країни, а також презентували Україну.
Наступні декілька днів проводилися різноманітні робочі групи та семінари пов'язані з правами людини, такі як: Еволюція прав людини; Дискримінація, Освіта як право; Права людини і людська гідність; Права людини, свобода релігії та міжрелігійний діалог. Також ми відвідали головну будівлю Ради Європи. Крім дискусій навколо прав людини ми ділилися на групи для глибшого вивчення документації з прав людини з метою їх пояснення іншим.
Пізніше ми мали практичне завдання для ідентифікації порушень прав, конкретизації статей з конвенції і пропозиції певних дій з боку НУО. Далі ми написали про порушення прав, які для нас найважливіші та мали чудові дискусії з приводу даної теми.
Після цієї сесії ми здобули багато знань, багато нових друзів та наше гасло - “Всі різні, всі рівні”. Галина КОПИСТЕНСЬКА, «Обнова-Київ»
Послідній вівторок місяця…
29.02.2012
Попереду Цяпка – вісьта-вйо,
В мапу заглядає – гайта-вйо,
«Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра,» - всіх питає.
«Бо війна війною», сл.. Л. Лепкого
В мапу заглядає – гайта-вйо,
«Чи далеко славна наша кадра,
Чи далеко славна кадра,» - всіх питає.
«Бо війна війною», сл.. Л. Лепкого
«AB OVO і як ми мало не «кропнули» польського Президента», - такою промовистою фразою запрошувала ТУСК «Обнова» на «послідній вівторок місяця». Розпочався довгоочікуваний цикл семінарів, присвячених визвольній боротьбі в Україні на початку ХХ століття. Висвітлити основні події і факти тих часів запросили п. Святослава Липовецького і п. Володимира Бірчака – давніх друзів Товариства.
Першу гутірку проводив Свят Липовецький. Чи можна було уявити собі, що сухі історичні факти можна подавати із таким гумором, присмачених дотепними історіями з життя історичних постатей?
Гутірка була присвячена стану Галичини, України у роки початку ХХ століття. Розповідалося про Українських Січових Стрільців(усу-су-сів) – єдине військо, де служили жінки - і про Січових Стрільців (ес-есів). Ми дізналися, чому «Гриценків дідо й інші хлопці називалися Мирославами», а також знаходження тієї «Кадри», до якої з Бережан «січовики манджали». Окрім того почули про легендарного Івана Цяпку, «який підкручував вуса» і був «відомим нащадком «адмірала Ноя». Захопила нас оповідь про 583 відважних студентів і їхню сецесію (відхід) через виключення 5 товаришів зі студентської лави. А «остання романтична війна» у 1918 році нікого не залишила байдужим. Подивуванню гідне бажання навчатися у своєму, навіть «таємному університеті», який проіснував із 1921 до 1925 року, знання після котрого визнавалися, гідно оцінювалися у Європі… і ще багато іншого…
Одним словом, чекаємо з нетерпінням наступного «Посліднього вівторка місяця»…Олена БІДОВАНЕЦЬ
Добре ім’я…
27.02.2012
«Мало днів триває життя щасливе, та добре ім’я перебуває повіки» (Сирах 41. 13)
Минає життя, минають люди, а славні імена залишаються. В історії кожного народу є постаті, які мають бути прикладом для наслідування, взірцем для молоді. Завданням сучасників є шанувати, а нащадків - пам’ятати їх. .JPG)
2012 рік – особливий. Він оголошений роком славних Леся Курбаса, Соломії Крушельницької, Олекси Новаківського. Цього року святкуємо 70 років від заснування УПА. Однак є ще одна дата, яку неможливо оминути. 120 років тому народився Патріарх Йосиф Сліпий. Для вшанування його світлої пам`яті проводиться багато заходів, метою яких є якнайглибше пізнати життєвий шлях Патріарха, його надзвичайну роль у житті Церкви та усього українського народу.
17 лютого 2012 року у м. Тернополі відбулася святкова Академія, присвячена 120 річниці від Дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. Запрошені були старшокласники шкіл міста. Із доповідями виступили о. д-р Віталій Козак, о. д-р В. Ковалковський, брат - семінарист І. Драпак, Президент Федерації українських католицьких академічних та студентських товариств «Обнова» О. Бідованець. Концертною програмою потішили учні школи-колегіуму ім. Йосифа Сліпого. Учасники Академії мали змогу побачити і почути спогади племінниці Патріарха. Особливе враження отримали від почутого запису голосу Йосифа Сліпого.
… Ми є нащадками наших попередників, які усім своїм життям, усіма своїми стражданнями засвідчили вірність Богові та Україні. І ми також повинні йти до мети, до найвищого – через терни до зірок, «пер аспера ад астра»!"Великого бажайте"
27.02.2012
17 лютого святкуємо 120 років від Дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. Постаті величної, значущої для нашої Церкви, для України. Символу незнищенності українського народу. А ще – Особи, без якої у далеких тридцятих роках не постало б наше Товариство.
Багато говоримо про те, яку роль відіграв Патріарх у житті Держави. Водночас маємо призадуматися про те, ким має бути Йосиф Сліпий зараз для нас.
16 лютого в обласному музеї політв’язнів відбулося відкриття виставки, присвяченої 18 рокам життя Патріарха Йосифа Сліпого, які він провів на засланні. Співорганізаторами акції була СУМ і ТУСК «Обнова». Презентацію експозицію відкрив директор музею Володимир Бірчак ,який цікаво розповів про основні події із життя Йосифа Сліпого. Словами «Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним» (Мт 21. 42) о. Михайло Пастух розпочав свою оповідь про Патріарха. Виступили представники влади. Усі гості виставки мали змогу почути живий голос Патріарха. Насамкінець представники Товариства українських студентів – католиків «Обнова», яке своєю появою завдячує Патріархові, заспівали «Молитву за Патріарха», якою вітали Йосифа Сліпого при його візиті до вірних.
Олена БІДОВАНЕЦЬ
Олена БІДОВАНЕЦЬ
конкурс "Жива парохія очима мирянина"
27.02.2012
Комісія УГКЦ у справах мирян оголошує конкурс «Жива парохія очима мирянина» серед мирян усіх парохій УГКЦ в Україні на найкращий текст про те, якою повинна бути Жива Парохія і які роль та місце мирянина у її творенні.
Мета і завдання конкурсу: загострити увагу на темі року «Покликання мирянина», головною складовою якої є питання ролі і місця мирянина у творенні Живої Парохії. Залучити мирян до активнішої участі у розвитку своїх парохій.
Учасником конкурсу може стати кожен парафіянин і парафіянка усіх вікових груп, учасники мирянських спільнот, товариств та рухів.
Детальніше про конкурс читайте тут:
Мета і завдання конкурсу: загострити увагу на темі року «Покликання мирянина», головною складовою якої є питання ролі і місця мирянина у творенні Живої Парохії. Залучити мирян до активнішої участі у розвитку своїх парохій.
Учасником конкурсу може стати кожен парафіянин і парафіянка усіх вікових груп, учасники мирянських спільнот, товариств та рухів.
Детальніше про конкурс читайте тут:
Українські вечорниці по-обновлянськи!
25.02.2012
25 лютого 2012 року у музеї І. Гончара відбулися українські стрітенськівечорниці. Це вже стало доброю традиціє для київського Товаристваукраїнськихстудентів - католиків «ОБНОВА» . Подібні вечорниці ми організовуємо кілька років поспіль в період між святом Стрітення Господнього та початком Великого посту. Цього року вони співпали із Запустами.
Привітали усіх присутніх та вели святкову програму неперевершені ведучі Тетяна Шпайхер та Олександр Гоменюк. Відкрив вечорниці напутнім словом та спільною молитвою о. Василь Чудійович.
Далі обновляни розважали усіх присутніх чудовими вокально – інструментальними номерами, жартівливими сценками.
«Фішкою» цьогорічних вечорниць була інсценізація казки «Коза - дереза» на новий лад. Де вередлива коза не зразу пошанувала доброту діда та баби, а лише пройшовши через такі, на перший погляд, солодкі обіцянки вовка – податківця, лисиці – консультанта косметики та ведмедя – агітатора одного із кандидатів на вибори, а також через усю дійсність цього світу зрозуміла, що «сто приятелів навкруг, але хто найкращий друг ?!». І, попросивши пробачення у діда та баби, жила з ними довго та щасливо…
Кульмінацією вечорниць були ж, звичайно, танці! Спершу українських танців під виконання народних інструментів навчав гурт «Буття». Хто ж стомився – міг поласувати фуршетом. А потім ще довго усі розминали ноги на українській дискотеці!!!
Надія ШТОГРИН, «Обнова - Київ»
Тут світлини з акції:
Привітали усіх присутніх та вели святкову програму неперевершені ведучі Тетяна Шпайхер та Олександр Гоменюк. Відкрив вечорниці напутнім словом та спільною молитвою о. Василь Чудійович.
Далі обновляни розважали усіх присутніх чудовими вокально – інструментальними номерами, жартівливими сценками.
«Фішкою» цьогорічних вечорниць була інсценізація казки «Коза - дереза» на новий лад. Де вередлива коза не зразу пошанувала доброту діда та баби, а лише пройшовши через такі, на перший погляд, солодкі обіцянки вовка – податківця, лисиці – консультанта косметики та ведмедя – агітатора одного із кандидатів на вибори, а також через усю дійсність цього світу зрозуміла, що «сто приятелів навкруг, але хто найкращий друг ?!». І, попросивши пробачення у діда та баби, жила з ними довго та щасливо…
Кульмінацією вечорниць були ж, звичайно, танці! Спершу українських танців під виконання народних інструментів навчав гурт «Буття». Хто ж стомився – міг поласувати фуршетом. А потім ще довго усі розминали ноги на українській дискотеці!!!
Надія ШТОГРИН, «Обнова - Київ»
Тут світлини з акції:
Поділись половинкою зі своєю Половинкою
23.02.2012
Вже за кілька днів, а то й тижнів, до Дня святого Валентина відчуваємо наближення свята –повсюди ведмедики чи мишки із ґудзичком на животику, після натиснення якого чуєш слова «Ай лав Ю» або у рідному варіанті «я тебе кохаю», майорять рожеві сердечка, стрічечки, биндочки, «валентинки», амурчики і т.п.
Цьогоріч ТУСК «Обнова» також відсвяткувала свято усіх закоханих. Обновлята провели акцію «Поділись половинкою зі своєю Половинкою», даруючи свої «валентинки» із правилами відповідальності для хлопця і дівчини. Отримавши їх, кожен юнак і юнка повинні були поділитися половинкою листівочки зі своєю Симпатією.
Метою заходу було показати людям альтернативу до звичного трактування цього свята. Усі ми, молодь, є сповнені прагнень знайти щиру вірну любов. А тому маємо збагнути, що шукати її повинні не у поверховості та хвилевих задоволеннях, а у вмінні чекати і «бути відповідальним за того, кого приручив» (Сент – Екзюпері).
Тут світлини з акції:
Цьогоріч ТУСК «Обнова» також відсвяткувала свято усіх закоханих. Обновлята провели акцію «Поділись половинкою зі своєю Половинкою», даруючи свої «валентинки» із правилами відповідальності для хлопця і дівчини. Отримавши їх, кожен юнак і юнка повинні були поділитися половинкою листівочки зі своєю Симпатією.
Метою заходу було показати людям альтернативу до звичного трактування цього свята. Усі ми, молодь, є сповнені прагнень знайти щиру вірну любов. А тому маємо збагнути, що шукати її повинні не у поверховості та хвилевих задоволеннях, а у вмінні чекати і «бути відповідальним за того, кого приручив» (Сент – Екзюпері).
Тут світлини з акції:
Незабутній Патріарх
21.02.2012
17 лютого з ініціативи Товариства українських студентів-католиків „Обнова” у чернівецькому Соборі Успення Пресвятої Богородиці УГКЦ, з благословення вікарія буковинського о. Валерія Сиротюка відбувся вечір пам’яті Патріарха Йосипа Сліпого (до 120-річчя з дня народження). Будь-яку справу варто розпочинати зі спільної молитви: спершу мала духовні розважання мирянська організація „Матері у молитві” разом із своїм духівником – о. Ігорем Драгомирецьким, о 18:00 почалася Служба Божа.
І молоде, і старше покоління із захватом слухали історичний нарис життя та діяльності кардинала Сліпого, який підготувала доцент кафедри історії України Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Ганна Михайлівна Скорейко. Як справжня майстриня слова, пані Ганна повела нас стежками чорних сторінок історії української Церкви, для якої Кир Йосип, як справжній батько, жив і творив. Як швидко біжить час – ще стільки не сказано про цю неймовірну, загадкову, але надзвичайно сильну і чисту постать, приклад для мільйонів українців по всьому світу, та, мабуть, і тижня не вистачило б, щоб висловитись вдосталь… Оскільки спершу „Обнова” планувала провести цей вечір для молоді, наш духівник о. Дмитро Винник підготував розважання та настанови саме для молодих людей.
Центральне місце нашого вечора посів документальний фільм „Патріарх Йосип Сліпий”, який створила наша землячка Марта Коломієць у США. Як відзначив о.Валерій Сиротюк, на його думку, саме цей фільм є найкращим серед досі знятих про Патріарха Йосипа Сліпого.
У вечорі-пам’яті взяло участь понад сотня мирян не тільки греко-католиків, але й усіх бажаючих ближче пізнати батька Української Греко-Католицької Церкви. Наприкінець обновлята роздавали усім присутнім спеціально підготовані брошурки з життєписом та цитатами Патріарха Йосипа, щоб краще запам’ятали про цю гідну захоплення та наслідування Особистість. Він є і буде духом нескореної та вічної української Церкви!
Олександра ХУХЛІНА, Обнова-Чернівці
Нове у бібліотеці!
11.02.2012
Читайте ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви до вірних з нагоди 120-літнього ювілею Патріарха Йосифа (Сліпого) у бібліотеці сайту
Грандіозна вечірка від Обнови!
09.02.2012
"Одна "Доба" у в`язниці"
31.01.2012
О Боже, наш добрий
З високого неба!
Молитву сьогодні
Заносим до Тебе,
За тих, що боролись
При станції КРУТИ,
За нашу Державу
Із ворогом лютим,
Що в битві цій впали
В цю зиму криваву...
Прийми їх до Себе!
Прийми в Свою славу!
А нам від цих Tриста,
О Боже, благаєм! —
Любови дай вчитись
До Рідного Краю!
З високого неба!
Молитву сьогодні
Заносим до Тебе,
За тих, що боролись
При станції КРУТИ,
За нашу Державу
Із ворогом лютим,
Що в битві цій впали
В цю зиму криваву...
Прийми їх до Себе!
Прийми в Свою славу!
А нам від цих Tриста,
О Боже, благаєм! —
Любови дай вчитись
До Рідного Краю!
Леся Храплива
… Ясне зимове сонце засвітило в очі. Воля! Солодке слово лише після 24 годин, проведених у камері – в теплі, із простою, однак смачною їжею, не в страху, з однодумцями, не на голій долівці… Як же мали чекати її –ВОЛІ! – ті, хто був засуджений до 10, 25 років? А ті, хто взагалі не дочекався?
28 січня. 9:30. У приміщенні Музею політв’язнів зібралися організатори акції, аби обговорити деталі, допрацювати те, що не встигли. За сміхом і ентузіазмом вчувається непевність – як пробути тут добу? Адже гнітючість і особливість атмосфери мовчазних стін відчувається вже на сходах – тут, зовсім недавно, сиділи, страждали, гинули невинні люди.
11:00. Збірка. Реєстрація. Залишаємо мобільні телефони і всі речі в окремій камері. Молитва у капличці. Вступне слово «коменданта», Голови СУМу п. Володимира Кульчицького, наукових працівників музею п. Ігоря Олещука, п. Ореста Савки. Оголошення програми. Розходимося по камерах. Нас, дівчат, одинадцятеро. Простора кімната. Місця достатньо. Важко уявити, однак розповідають, що колись поміщали тут і шістдесят людей. Із собою – лише туристичний килимок, Біблію, вервичку, ручку і записник. Останні слова «коменданта» : «Роздумайте, які ми є щасливі, що народилися тепер, а не тоді, коли це приміщення було справді в’язницею ». Знайомство. Вибираємо «головну». Вона буде «голосом», зв’язком нашої, дівочої камери із зовнішнім світом. Із сусідньою «хлопчачою» камерою, де перебуває дванадцятеро юнаків, підтримати контакт допомагають листи. Направду, підбадьорюють і додають відваги теплі слова товаришів.
12:00. Мовчанка. Не помічаємо, як минув час у молитві, розважаннях, втишенні.
13:00. Обід. Відчиняється віконце дверей і рука «коменданта» передає нехитрий харч – вермішель і хліб. Молимося колядкою. Кам’яні стіни відлунюють дзвінкі дівочі голоси. Ще один спосіб комунікації із сусідами – пісня! Лише думка промайне :«ми можемо співати… а вони, в’язні, чи мали таку просту розкіш ?» По закінченні трапези почулися сильні хлопчачі голоси – із сусідньої камери дівчат колядкою вітали «побратими». Приємно…
14:00. Запланована зустріч із мером міста п. Сергієм Надалом. Всі зібралися у «дівочій» камері. Телеоператори, фотографи, журналісти… Деякі із представників ЗМІ вже мали особистий досвід перебування на «Добі». Приємно, що мер також особисто знає, що означає 24 години перебути на акції, адже два роки поспіль брав участь у «Добі». Відбулася невимушена розмова про сучасний стан міста, роль молоді у житті Тернополя. На останок – подарунок кожному учаснику – книжка про С. Бандеру.
15:30 – 17:00. Гутірка. Директор Тернопільського обласного музею політв’язнів п. Володимир Бірчак розповідає про Організацію Українських Націоналістів. Сухі історичні факти доповнює цікавими незнаними оповідями про героїв. Відчувається гордість, що належу до народу, де стільки людей ішли боротися за ідею.
17:00. Гутірка з о. Василем Оприском. Розважання над недільною історією про Закхея. Піднятися над земним, аби побачити Бога. Вбачати знаки часу у кожній миті, у кожній події. Знати для чого ми живемо. Не судити нікого – ми не жили у тих умовах, не знаємо, як було тоді. Сповідь. І знову гадка : «маємо змогу сповідатися. А вони? Могли тільки мріяти про це…»
18:50. Прогулянка. По колу. На тріскучому морозі. Під наглядом. Але яким потрібним і особливим було це повітря! Свіже, не застояне…
19:00. Вечеря. Довгождана вечеря! Вівсянка, чай і хліб. Сма-ко-та!
20:30. Мовчанка. При бажанні – у карцері. У самоті. Сам на сам із минулим. Перші 15 хв відчувається легка прохолода. Згодом почали хапати дрижаки. За якийсь час стало справді зимно. Минула тільки година. А для них минали дні. Іноді з водою по «кісточки». Чи можливо це перебути і не зійти з розуму?
21:30. Перегляд фільму «Крути». Молодші за нас… Юнаки… чиїсь діти. Чиїсь кохані...
Співаємо під гітару. Улюблене і незнане досі. Але рідне і таке гарне. Пісні Купчинського, Лепкого, Сухого, невідомого автора. Дівочі і хлоп’ячі голоси зливаються. Єднає...
23:00. Акафіст до Архистратига Михаїла. До Небесного Воїна. І Вони були в Армії Світла. І ми – Воїни… Не забути про це!
23:30. До сну. Втомлені ноги несуть до місця відпочинку. Пилюка всюди. У горлі, легенях, очах, на одязі… Байдуже… аби спати… пронизливе світло коридорної лампочки крізь просвіт у дверях разить очі. При кожному повороті прокидаєшся від світла. Скоро ранок…
29 січня 7:00. «Вставанння!» Гучний голос «коменданта» піднімає на ноги. Вмиваємося по-черзі.
8:00. Сніданок. Чай із чорним хлібом і двома печининками.
9:00. Мовчанка. І знову карцер. Згадується побачена фотокартка жертв цієї катівні. Серед черепів – один із довгою чорною косою… Юнка… Спрагла ще надій, любові і сподівань… Тут міг бути кожен із нас. Дякую, Господи, що я живу.
10:00. Передаючи свічечку, ділимося враженнями. Бракує слів. Лише відчуваєш, як народжується щось глибоко у душі, проростає. Відповідальність? Готовність? Висловлюємо свої побажання. Прагнемо більшого фізичного відчуття умов. Однак свідомі того, що акція має доторкнутися душі.
11:00. Спільна Літургія з о. Олегом Харишином. За упокій тих, хто відійшов. В кімнаті, яка відтворює криївку. І знову думка – а як відбувалося Служіння Богові у ті часи? Скільки духовних осіб, ризикуючи життям, йшли у ліси, аби бути із повстанцями? Скільки їх загинуло? Скільки віддало життя, аби ми зараз могли молитися у своїй Церкві, своєю мовою? Чи пам’ятаємо про це? Чи цінуємо? Чи лише нарікаємо?
... Січневий морозець щіпає за щоки. Свіже терпке повітря наповнює кожну клітинку тіла. Так пахне воля? Так пахне Життя. Так відчувається 29 січня. Через 94 роки від бою під Крутами…
28 січня. 9:30. У приміщенні Музею політв’язнів зібралися організатори акції, аби обговорити деталі, допрацювати те, що не встигли. За сміхом і ентузіазмом вчувається непевність – як пробути тут добу? Адже гнітючість і особливість атмосфери мовчазних стін відчувається вже на сходах – тут, зовсім недавно, сиділи, страждали, гинули невинні люди.
11:00. Збірка. Реєстрація. Залишаємо мобільні телефони і всі речі в окремій камері. Молитва у капличці. Вступне слово «коменданта», Голови СУМу п. Володимира Кульчицького, наукових працівників музею п. Ігоря Олещука, п. Ореста Савки. Оголошення програми. Розходимося по камерах. Нас, дівчат, одинадцятеро. Простора кімната. Місця достатньо. Важко уявити, однак розповідають, що колись поміщали тут і шістдесят людей. Із собою – лише туристичний килимок, Біблію, вервичку, ручку і записник. Останні слова «коменданта» : «Роздумайте, які ми є щасливі, що народилися тепер, а не тоді, коли це приміщення було справді в’язницею ». Знайомство. Вибираємо «головну». Вона буде «голосом», зв’язком нашої, дівочої камери із зовнішнім світом. Із сусідньою «хлопчачою» камерою, де перебуває дванадцятеро юнаків, підтримати контакт допомагають листи. Направду, підбадьорюють і додають відваги теплі слова товаришів.
12:00. Мовчанка. Не помічаємо, як минув час у молитві, розважаннях, втишенні.
13:00. Обід. Відчиняється віконце дверей і рука «коменданта» передає нехитрий харч – вермішель і хліб. Молимося колядкою. Кам’яні стіни відлунюють дзвінкі дівочі голоси. Ще один спосіб комунікації із сусідами – пісня! Лише думка промайне :«ми можемо співати… а вони, в’язні, чи мали таку просту розкіш ?» По закінченні трапези почулися сильні хлопчачі голоси – із сусідньої камери дівчат колядкою вітали «побратими». Приємно…
14:00. Запланована зустріч із мером міста п. Сергієм Надалом. Всі зібралися у «дівочій» камері. Телеоператори, фотографи, журналісти… Деякі із представників ЗМІ вже мали особистий досвід перебування на «Добі». Приємно, що мер також особисто знає, що означає 24 години перебути на акції, адже два роки поспіль брав участь у «Добі». Відбулася невимушена розмова про сучасний стан міста, роль молоді у житті Тернополя. На останок – подарунок кожному учаснику – книжка про С. Бандеру.
15:30 – 17:00. Гутірка. Директор Тернопільського обласного музею політв’язнів п. Володимир Бірчак розповідає про Організацію Українських Націоналістів. Сухі історичні факти доповнює цікавими незнаними оповідями про героїв. Відчувається гордість, що належу до народу, де стільки людей ішли боротися за ідею.
17:00. Гутірка з о. Василем Оприском. Розважання над недільною історією про Закхея. Піднятися над земним, аби побачити Бога. Вбачати знаки часу у кожній миті, у кожній події. Знати для чого ми живемо. Не судити нікого – ми не жили у тих умовах, не знаємо, як було тоді. Сповідь. І знову гадка : «маємо змогу сповідатися. А вони? Могли тільки мріяти про це…»
18:50. Прогулянка. По колу. На тріскучому морозі. Під наглядом. Але яким потрібним і особливим було це повітря! Свіже, не застояне…
19:00. Вечеря. Довгождана вечеря! Вівсянка, чай і хліб. Сма-ко-та!
20:30. Мовчанка. При бажанні – у карцері. У самоті. Сам на сам із минулим. Перші 15 хв відчувається легка прохолода. Згодом почали хапати дрижаки. За якийсь час стало справді зимно. Минула тільки година. А для них минали дні. Іноді з водою по «кісточки». Чи можливо це перебути і не зійти з розуму?
21:30. Перегляд фільму «Крути». Молодші за нас… Юнаки… чиїсь діти. Чиїсь кохані...
Співаємо під гітару. Улюблене і незнане досі. Але рідне і таке гарне. Пісні Купчинського, Лепкого, Сухого, невідомого автора. Дівочі і хлоп’ячі голоси зливаються. Єднає...
23:00. Акафіст до Архистратига Михаїла. До Небесного Воїна. І Вони були в Армії Світла. І ми – Воїни… Не забути про це!
23:30. До сну. Втомлені ноги несуть до місця відпочинку. Пилюка всюди. У горлі, легенях, очах, на одязі… Байдуже… аби спати… пронизливе світло коридорної лампочки крізь просвіт у дверях разить очі. При кожному повороті прокидаєшся від світла. Скоро ранок…
29 січня 7:00. «Вставанння!» Гучний голос «коменданта» піднімає на ноги. Вмиваємося по-черзі.
8:00. Сніданок. Чай із чорним хлібом і двома печининками.
9:00. Мовчанка. І знову карцер. Згадується побачена фотокартка жертв цієї катівні. Серед черепів – один із довгою чорною косою… Юнка… Спрагла ще надій, любові і сподівань… Тут міг бути кожен із нас. Дякую, Господи, що я живу.
10:00. Передаючи свічечку, ділимося враженнями. Бракує слів. Лише відчуваєш, як народжується щось глибоко у душі, проростає. Відповідальність? Готовність? Висловлюємо свої побажання. Прагнемо більшого фізичного відчуття умов. Однак свідомі того, що акція має доторкнутися душі.
11:00. Спільна Літургія з о. Олегом Харишином. За упокій тих, хто відійшов. В кімнаті, яка відтворює криївку. І знову думка – а як відбувалося Служіння Богові у ті часи? Скільки духовних осіб, ризикуючи життям, йшли у ліси, аби бути із повстанцями? Скільки їх загинуло? Скільки віддало життя, аби ми зараз могли молитися у своїй Церкві, своєю мовою? Чи пам’ятаємо про це? Чи цінуємо? Чи лише нарікаємо?
... Січневий морозець щіпає за щоки. Свіже терпке повітря наповнює кожну клітинку тіла. Так пахне воля? Так пахне Життя. Так відчувається 29 січня. Через 94 роки від бою під Крутами…
Увага! Конкурс від Обнови!
24.01.2012
Дорогі обновлята! Оголошується творчий конкурс «Обновлянський мотиватор»!
З метою пропагування християнських цінностей та поширення інформації про товариство «Обнова» у суспільстві ФУКАСТ «Обнова» започатковує виготовлення високоякісної християнської сувенірної продукції. Наша мета – не заробити великі гроші на християнських ідеях та побудувати віллу чи втекти за кордон. Наша мета – привернути увагу суспільства до Божого погляду на актуальні проблеми сучасності. З цієї нагоди ми оголошуємо Перший конкурс на кращу графічно-текстову композицію – «Обновлянськиймотиватор».
Умови конкурсу:
- участь у конкурсі можуть взяти лише симпатики, дійсні члени та сеньйори Товариства «Обнова»;
- конкурсне журі – члени секретаріату ФУКАСТ «Обнова»;
- кожен учасник має право надсилати необмежену кількість композицій, проте рекомендується зосередити увагу на якості, а не кількості;
- матеріали просимо надсилати до 15 березня на адресу bidovanetsolena@yahoo.com;
- переможець конкурсу (один) буде визначений до 30 березня 2012 р. Б.;
- переможець конкурсу отримає можливість безплатної участі у реколекціях, організованих його рідним Товариством протягом 2012 р. Б., а також зразки продукції, виготовленої на основі його ідеї;
- переможець має право на розміщення авторської інформації на тильній стороні виготовленої продукції;
- усі фінансові витрати, пов’язані з конкурсом, бере на себе ФУКАСТ «Обнова».
Вимоги до тексту:
- джерела: Святе Письмо або вислови святих Отців Церкви;
- після вислову в дужках має бути вказане його джерело;
- використання хитро-мудрих житейських фраз сучасних популярних авторів, що мають відношення до релігії (П. Коельйо, Б. Ферреро і т.д.) не заохочується;
- текст повинен бути лаконічним (до 15 слів), але повним: не дозволяється виривання з контексту з метою зміни змісту фрази;
- можна також добавити «провокативне запитання» перед основною фразою, як це зроблено у прикладі.
Вимоги до рисунку:
- зображення повинне логічно поєднуватись із текстом та значно підсилювати його зміст, не створюючи двозначностей;
- розмір зображення – 5,5×8 см, роздільна здатність – не менше 72 пікселі/дюйм;
- зображення надсилати у форматі .jpg (.jpeg). Назва файлу повинна містити прізвище та ім’я участика, а такожперші 3 слова із вибраної Вами фрази. Наприклад: Матвій_Безпардонний.Яка_користь_людині.jpg
- плагіат (використання матеріалів, попередньо опублікованих та захищених авторськими правами) суворо заборонено;
- дозволяється використовувати зображення, що вільно поширюються в мережі Інтернет, проте перевага буде надаватись свіжим авторським ідеям;
- заохочується використання фотографій, що мають стосунок до діяльності Товариства «Обнова».
- якщо Ви не володієте достатніми дизайнерськими вміннями, можна не компонувати самостійно текст та рисунок, а надіслати їх окремо, це не впливатиме на рішення журі.
З метою пропагування християнських цінностей та поширення інформації про товариство «Обнова» у суспільстві ФУКАСТ «Обнова» започатковує виготовлення високоякісної християнської сувенірної продукції. Наша мета – не заробити великі гроші на християнських ідеях та побудувати віллу чи втекти за кордон. Наша мета – привернути увагу суспільства до Божого погляду на актуальні проблеми сучасності. З цієї нагоди ми оголошуємо Перший конкурс на кращу графічно-текстову композицію – «Обновлянськиймотиватор».
Умови конкурсу:
- участь у конкурсі можуть взяти лише симпатики, дійсні члени та сеньйори Товариства «Обнова»;
- конкурсне журі – члени секретаріату ФУКАСТ «Обнова»;
- кожен учасник має право надсилати необмежену кількість композицій, проте рекомендується зосередити увагу на якості, а не кількості;
- матеріали просимо надсилати до 15 березня на адресу bidovanetsolena@yahoo.com;
- переможець конкурсу (один) буде визначений до 30 березня 2012 р. Б.;
- переможець конкурсу отримає можливість безплатної участі у реколекціях, організованих його рідним Товариством протягом 2012 р. Б., а також зразки продукції, виготовленої на основі його ідеї;
- переможець має право на розміщення авторської інформації на тильній стороні виготовленої продукції;
- усі фінансові витрати, пов’язані з конкурсом, бере на себе ФУКАСТ «Обнова».
Вимоги до тексту:
- джерела: Святе Письмо або вислови святих Отців Церкви;
- після вислову в дужках має бути вказане його джерело;
- використання хитро-мудрих житейських фраз сучасних популярних авторів, що мають відношення до релігії (П. Коельйо, Б. Ферреро і т.д.) не заохочується;
- текст повинен бути лаконічним (до 15 слів), але повним: не дозволяється виривання з контексту з метою зміни змісту фрази;
- можна також добавити «провокативне запитання» перед основною фразою, як це зроблено у прикладі.
Вимоги до рисунку:
- зображення повинне логічно поєднуватись із текстом та значно підсилювати його зміст, не створюючи двозначностей;
- розмір зображення – 5,5×8 см, роздільна здатність – не менше 72 пікселі/дюйм;
- зображення надсилати у форматі .jpg (.jpeg). Назва файлу повинна містити прізвище та ім’я участика, а такожперші 3 слова із вибраної Вами фрази. Наприклад: Матвій_Безпардонний.Яка_користь_людині.jpg
- плагіат (використання матеріалів, попередньо опублікованих та захищених авторськими правами) суворо заборонено;
- дозволяється використовувати зображення, що вільно поширюються в мережі Інтернет, проте перевага буде надаватись свіжим авторським ідеям;
- заохочується використання фотографій, що мають стосунок до діяльності Товариства «Обнова».
- якщо Ви не володієте достатніми дизайнерськими вміннями, можна не компонувати самостійно текст та рисунок, а надіслати їх окремо, це не впливатиме на рішення журі.
На фото приклад «Обновлянського мотиватора». Дизайн та форма подання тексту не є обов’язковими для наслідування
Пам’ятайте: одна влучна ідея може глибоко запасти в серця багатьох людей !!!
Секретаріат ФУКАСТ "Обнова"
Обнова долучається до акції "Доба 2012"
24.01.2012
Місцем її проведення, як і багато років поспіль, є камери колишнього
слідчого ізолятора КДБ, де тепер знаходиться Тернопільський обласний
музей політв’язнів.
Окрім Тернопільської міської організації Спілки Української Молоді в Україні, яка з 2005 року організовує акцію «ДОБА», цьогоріч до її проведення долучилася Федерація українських католицьких академічних і студентських Товариств «Обнова».
Членство цих організацій, а також представники інших молодіжних спільнот, впродовж 24 годин добровільного перебування в камерах колишньої тюрми, матимуть нагоду безпосередньо доторкнутися до історії визвольних змагань, поспілкуватися із учасниками збройної боротьби ОУН-УПА та політв’язнями, які будуть гостями «ДОБИ», поспілкуватися між собою, переглянути відеофільми дотичні до національно-визвольної тематики, взяти участь у спільній молитві.
До речі, в минулі роки гостями та учасниками акції були народний депутат України Іван Стойко, Тернопільський міський голова Сергій Надал, письменник Василь Шкляр, поет і співак Олександр Смик.
Звершиться акція Літургією, яку молодь жертвує за упокій душ студентів, які загинули в бою під Крутами, стоячи в обороні Української держави.
Географія учасників цього заходу свідчить про те, що він здатен щорічно об’єднувати багатьох людей із різних міст та організацій, щоб спільно відновлювати у своїй свідомості наше покликання – бути вірними Богові та Україні.
Організатори переконані, що ця доба у житті її учасників є зовсім іншою ніж 365 діб в році. Що після цієї акції вони з більшою вірою та наснагою, своїм особистим прикладом засвідчуватимете, що бути українцем в Україні – це великий моральний обов’язок перед минулими та прийдешніми поколіннями.
Як зазначають організатори, впродовж восьми років для сотні молодих людей акція є символом пам’яті про тих, хто у 1918 році віддав своє життя під Крутами, про тих, хто перебував у камерах музею політв’язнів тоді, коли це приміщення слугувало камерами НКВД, про мільйони наших співвітчизників, які своє життя присвятили Батьківщині.
Долучаємось і запрошуємо в контактах: http://vkontakte.ru/club34455471
тут план акції
Окрім Тернопільської міської організації Спілки Української Молоді в Україні, яка з 2005 року організовує акцію «ДОБА», цьогоріч до її проведення долучилася Федерація українських католицьких академічних і студентських Товариств «Обнова».
Членство цих організацій, а також представники інших молодіжних спільнот, впродовж 24 годин добровільного перебування в камерах колишньої тюрми, матимуть нагоду безпосередньо доторкнутися до історії визвольних змагань, поспілкуватися із учасниками збройної боротьби ОУН-УПА та політв’язнями, які будуть гостями «ДОБИ», поспілкуватися між собою, переглянути відеофільми дотичні до національно-визвольної тематики, взяти участь у спільній молитві.
До речі, в минулі роки гостями та учасниками акції були народний депутат України Іван Стойко, Тернопільський міський голова Сергій Надал, письменник Василь Шкляр, поет і співак Олександр Смик.
Звершиться акція Літургією, яку молодь жертвує за упокій душ студентів, які загинули в бою під Крутами, стоячи в обороні Української держави.
Географія учасників цього заходу свідчить про те, що він здатен щорічно об’єднувати багатьох людей із різних міст та організацій, щоб спільно відновлювати у своїй свідомості наше покликання – бути вірними Богові та Україні.
Організатори переконані, що ця доба у житті її учасників є зовсім іншою ніж 365 діб в році. Що після цієї акції вони з більшою вірою та наснагою, своїм особистим прикладом засвідчуватимете, що бути українцем в Україні – це великий моральний обов’язок перед минулими та прийдешніми поколіннями.
Як зазначають організатори, впродовж восьми років для сотні молодих людей акція є символом пам’яті про тих, хто у 1918 році віддав своє життя під Крутами, про тих, хто перебував у камерах музею політв’язнів тоді, коли це приміщення слугувало камерами НКВД, про мільйони наших співвітчизників, які своє життя присвятили Батьківщині.
Долучаємось і запрошуємо в контактах: http://vkontakte.ru/club34455471
тут план акції
Буковинський вертеп 2012
24.01.2012
З великим піднесенням, натхненням, ентузіазмом та задоволенням Чернівецьке Товариство українських студентів-католиків „Обнова” цього року принесло жителям свого міста радісну звістку про народження Христа. Обновлянський Вертеп ставимо вже вп’яте. Ми ретельно готувалися до Різдва Христового, придумали новий сценарій, до складу постійних персонажів: звіздаря, ангелів, трьох царів, жида, циганок, Ірода, долучили буковинських гуцулів, які додали своєрідного колориту святковому дійству.
Після благословення Преосвященного Владики Коломийсько-Чернівецької єпархії Миколи Сімкайла 8 січня „Обнова” вирушила вулицями і домівками Чернівців. Глядачі з радістю спостерігали за Різдвяним дійством, колядуючи разом з нами. Ми долучилися також до благодійної акції „Колядуємо на Собор”, збираючи різдвяну пожертву наших парафіян для закінчення будівництва Патріаршого Собору в Києві.
Не встигли зчутися, як обновлянська коляда переросла в щедрування. 13 січня з власноруч зробленою зіркою, гарно вбрані: хлопці – в кожухах, дівчата – у барвистих хустках, ми значно відрізнялись від традиційної буковинської переберії – Маланки. Щедрували ми, як у буковинському віншуванні „…від Нового року до Богоявління…”, проте, на цьому не закінчилися наші Різдвяні свята.
22 січня „Обнова” мала радість виступати з Вертепом на етносвяті „Від Різдва Христового до Йордана”, яке відбулось у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури і побуту, де, до речі, на початку червня відбудеться V етнодуховний фестиваль «Обнова-фест».
Незабутні враження та море позитивних емоцій досі вирують у наших серцях після всіх святкових дійств. Бажаємо всім долучатися до народних традицій Різдвяних свят, адже колядувати, щедрувати, просто дарувати гарний настрій ближнім – чудовий початок для Нового року!
Марія ЛАПУШНЯК, Обнова-Чернівці 22 січня „Обнова” мала радість виступати з Вертепом на етносвяті „Від Різдва Христового до Йордана”, яке відбулось у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури і побуту, де, до речі, на початку червня відбудеться V етнодуховний фестиваль «Обнова-фест».
Незабутні враження та море позитивних емоцій досі вирують у наших серцях після всіх святкових дійств. Бажаємо всім долучатися до народних традицій Різдвяних свят, адже колядувати, щедрувати, просто дарувати гарний настрій ближнім – чудовий початок для Нового року!
Різдвяна Коляда у Золотоноші
24.01.2012
Жителі міста Золотоноша, 
Черкаської області, парафія Святого Духа Української греко-католицької церкви (настоятель отець Юрій Голоднюк) зустрічали гостей із Києва, а саме - хор Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ, та Різдвяний вертеп Товариства українських студентів католиків "Обнова". Парафія налічує небагато вірних, які моляться в кімнаті, де зовсім недавно з'явився іконостас, але ця спільнота людей вражає своєю єдністю. Було дуже легко і приємно нести Добру Новину людям, в чиїх очах ти бачиш її відображення.
Молимося про становлення і розвиток парафій УГКЦ на теренах центральної і східної України.
Галина КОПИСТЕНСЬКА, Обнова-Київ
Святвечір з Обновою
24.01.2012
18 січня 2012 року київська молодь відсвяткувала другий святий вечір разом з ТУСК “Обнова-Київ”. Це була чудова нагода для всіх молодих людей, які навчаються чи працюють у Києві і не мають нагоди відсвяткувати щедрий вечір з родинною скуштувати куті, поділитись враженнями від святкувань різдвяно-новорічних свят та спільно поколядувати.
Святкування почалось із Великого Повечір"я та Великого Водосвяття. Натхненні спільною молитвою, учасники дійства вітали обновлянський вертеп, який цьогоріч був співаний. (подивитися можна тут)
Святкова вечеря розпочалась спільною молитвою, після чого о.Володимир Мальчин (духівник київського ТУСК Обнова) благословив пісні страви, які молоді люди власноруч приготували та принесли до спільного столу. За давнім звичаєм першою скуштували кутю.
Довго лунали за столом відомі українські колядки та щедрівки, і вірю, що ще довго буде зберігатись в наших серцях дух Різдва і відчуття, що “ми є родина у Христі”.
Галина КОПИСТЕНСЬКА, Обнова-Київ
Святкування почалось із Великого Повечір"я та Великого Водосвяття. Натхненні спільною молитвою, учасники дійства вітали обновлянський вертеп, який цьогоріч був співаний. (подивитися можна тут)
Святкова вечеря розпочалась спільною молитвою, після чого о.Володимир Мальчин (духівник київського ТУСК Обнова) благословив пісні страви, які молоді люди власноруч приготували та принесли до спільного столу. За давнім звичаєм першою скуштували кутю.
Довго лунали за столом відомі українські колядки та щедрівки, і вірю, що ще довго буде зберігатись в наших серцях дух Різдва і відчуття, що “ми є родина у Христі”.
Галина КОПИСТЕНСЬКА, Обнова-Київ
Святого Миколая бачили у Чернівцях!
22.12.2011
Святий Миколай - дітям Буковини 2011
Чернівецьке Товариство „Обнова” протягом 18-21 грудня провело щорічну, починаючи з 2001 року, акцію „Святий Миколай – дітям Буковини”.
Ми ретельно готувалися до свята: за місяць почали збирати кошти, оголосили благодійний збір одягу, іграшок та канцелярських товарів, звернулися до спонсорів. У рамках збору коштів провели ще одну акцію – майстер-клас з кардмейкінгу в притулку для неповнолітніх. Разом з обновлятами діти робили листівки з вітаннями до різдвяних свят, які потім ми дарували нашим жертводавцям.
Напередодні акції „Обнову” та нашого духівника – о.Дмитра Винника – запросив Чернівецький соціальний центр „Опіка”, щоб ми з Миколаєм відвідали колишніх радянських військовополонених та жертв репресій, які не мали можливості в дитинстві зустрітися з Чудотворцем.
18 грудня Святий Миколай завітав на парафії, зокрема в Собор Успення Пресвятої Богородиці, Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (м.Чернівці) та Церкву Зіслання Святого Духа (м.Новоселиця). Його супроводжували дітки з недільної катехитичної школи, які до свята підготували сценку під керівництвом пані Оксани Гасинець.
Цього року обновлянський Миколай з помічниками відвідав чимало дитячих закладів: спецшколу-інтернат № 2 для дітей з вадами слуху, де направду був вражений концертною програмою, під час якої вихованці закладу співали, танцювали, не дивлячись на фізичні вади; дитяче відділення обласного психоневрологічного диспансеру, де найбільшу увагу ми приділили ігровій програмі. У загальноосвітній спеціалізованій школі №3 для дітей з обмеженими можливостями та обласному дитячому протитуберкульозному санаторії „Садгора” обновлята поставили виставу-казку, яка мала навчити дітей добра і прощення, а також розповісти про Чудотворця. Після виступу ангели разом з дітьми покликали Святого Миколая, який запрошував чемних діток, щоб розповіли йому віршика або заспівали, та обдаровував солодощами. Звісно, подарунки отримали всі, бо поганих дітей у нас немає.
Спільно з Чернівецьким музеєм народної архітектури і побуту вдруге провели екскурсію для діток (цьогоріч з притулку для неповнолітніх та спецшколи-інтернату №4) по музею. Дуже символічним було те, що в Миколаївській церкві, яка датується 18 століттям, на дітей чекали Святий Миколай з ангелом для спільної молитви. Також в рамках акції ми розвозили зібрані речі та іграшки: в обласну школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; обласний спецiалiзований будинок дитини та санаторій „Садгора”.
На прохання допомогти в проведенні акції відгукнулися: органи влади, ТОВ „БЕСКІД-ТРЕЙД”, власники мережі аптек „Гармонія”, магазину „Богодар”, а також парафіяни Собору Успення Пресвятої Богородиці, за що Вам всім ґречно дякуємо!
Олександра ХУХЛІНА, "Обнова" - Чернівці, фото з архіву св.Миколая
Ми ретельно готувалися до свята: за місяць почали збирати кошти, оголосили благодійний збір одягу, іграшок та канцелярських товарів, звернулися до спонсорів. У рамках збору коштів провели ще одну акцію – майстер-клас з кардмейкінгу в притулку для неповнолітніх. Разом з обновлятами діти робили листівки з вітаннями до різдвяних свят, які потім ми дарували нашим жертводавцям.
Напередодні акції „Обнову” та нашого духівника – о.Дмитра Винника – запросив Чернівецький соціальний центр „Опіка”, щоб ми з Миколаєм відвідали колишніх радянських військовополонених та жертв репресій, які не мали можливості в дитинстві зустрітися з Чудотворцем.
18 грудня Святий Миколай завітав на парафії, зокрема в Собор Успення Пресвятої Богородиці, Церкву Різдва Пресвятої Богородиці (м.Чернівці) та Церкву Зіслання Святого Духа (м.Новоселиця). Його супроводжували дітки з недільної катехитичної школи, які до свята підготували сценку під керівництвом пані Оксани Гасинець.
Цього року обновлянський Миколай з помічниками відвідав чимало дитячих закладів: спецшколу-інтернат № 2 для дітей з вадами слуху, де направду був вражений концертною програмою, під час якої вихованці закладу співали, танцювали, не дивлячись на фізичні вади; дитяче відділення обласного психоневрологічного диспансеру, де найбільшу увагу ми приділили ігровій програмі. У загальноосвітній спеціалізованій школі №3 для дітей з обмеженими можливостями та обласному дитячому протитуберкульозному санаторії „Садгора” обновлята поставили виставу-казку, яка мала навчити дітей добра і прощення, а також розповісти про Чудотворця. Після виступу ангели разом з дітьми покликали Святого Миколая, який запрошував чемних діток, щоб розповіли йому віршика або заспівали, та обдаровував солодощами. Звісно, подарунки отримали всі, бо поганих дітей у нас немає.
Спільно з Чернівецьким музеєм народної архітектури і побуту вдруге провели екскурсію для діток (цьогоріч з притулку для неповнолітніх та спецшколи-інтернату №4) по музею. Дуже символічним було те, що в Миколаївській церкві, яка датується 18 століттям, на дітей чекали Святий Миколай з ангелом для спільної молитви. Також в рамках акції ми розвозили зібрані речі та іграшки: в обласну школу-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; обласний спецiалiзований будинок дитини та санаторій „Садгора”.
На прохання допомогти в проведенні акції відгукнулися: органи влади, ТОВ „БЕСКІД-ТРЕЙД”, власники мережі аптек „Гармонія”, магазину „Богодар”, а також парафіяни Собору Успення Пресвятої Богородиці, за що Вам всім ґречно дякуємо!
Сліди Чудотворця ведуть до Львова...
21.12.2011
До Нагуєвицької спецшколи-інтернату завітав святий Миколай!
Львівське обласне Товариство українських студентів-католиків "Обнова" за підтримки Мальтійської служби допомоги черговий раз провело акцію «Святий Миколай - дітям» для дітей Нагуєвицької спецшколи-інтернату. Цього року обновлятка завітали до діток з казкою, в якій чемних хлопчиків та дівчаток чортик хотів позбути радості від зустрічі святого Миколая. Йому в цьому допомогли баба Яга та її вірні друзі: вовчик та лисичка. Та як завжди добро перемагає зло: Ангел розігнав злу нечисть і очистив шлях для Чудотворця. То ж діти зустріли святого Миколая та отримали від нього омріяні подарунки, про які кожен писав у своєму листі.
На сьогоднішній день в цій школі проживає 128 дітей із незабезпечених чи малозабезпечених сімей, більшість дітей є сиротами або такими, що втратили одного із батьків. До того ж дітки мають вади зору, а деякі з них практично не бачать. Для них є важливим спілкування зі сторонніми людьми і відчуття того, що навіть у їхньому нелегкому житті дитячі мрії збуваються і Господь та добрі люди не забувають про них.
Отож хочемо висловити подяку тим, хто долучився до нашої акції і допоміг зреалізувати ці дитячі мрії, а саме: Мальтійській службі допомоги, працівникам і парафіянам храмів Пресвятої Євхаристії і Положення Пояса Пресвятої Богородиці, працівникам і студентам Львівської комерційної академії, викладачам кафедри алгебри та логіки Львівського національного університету ім. Івана Франка, управлінню міжгалузевої статистики та статистики фінансів Головного обласного управління статистики, сеньорам, дійсним членам та симпатикам Товариства «Обнова», які не лише фінансово долучилися, а й змогли підготувати сценку для дітей. Дякуємо усім людям, які проявили милосердя і долучилися до нашої акції. «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:31-36)!
Оленка Рубаха, "Обнова" - Львів, фото з архіву св.Миколая
Більше світлин тут:
На сьогоднішній день в цій школі проживає 128 дітей із незабезпечених чи малозабезпечених сімей, більшість дітей є сиротами або такими, що втратили одного із батьків. До того ж дітки мають вади зору, а деякі з них практично не бачать. Для них є важливим спілкування зі сторонніми людьми і відчуття того, що навіть у їхньому нелегкому житті дитячі мрії збуваються і Господь та добрі люди не забувають про них.
Отож хочемо висловити подяку тим, хто долучився до нашої акції і допоміг зреалізувати ці дитячі мрії, а саме: Мальтійській службі допомоги, працівникам і парафіянам храмів Пресвятої Євхаристії і Положення Пояса Пресвятої Богородиці, працівникам і студентам Львівської комерційної академії, викладачам кафедри алгебри та логіки Львівського національного університету ім. Івана Франка, управлінню міжгалузевої статистики та статистики фінансів Головного обласного управління статистики, сеньорам, дійсним членам та симпатикам Товариства «Обнова», які не лише фінансово долучилися, а й змогли підготувати сценку для дітей. Дякуємо усім людям, які проявили милосердя і долучилися до нашої акції. «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:31-36)!
Оленка Рубаха, "Обнова" - Львів, фото з архіву св.Миколая
Більше світлин тут:
Миколай крокує до нас 2011
21.12.2011
св.Миколай в Івано-Франківську
18 грудня 2011 року учасники Івано-Франківського ТУСК “Обнова” в
складі семінаристів ІФДС та студентів світських закладів на запрошення
о.Івана Саса та о.Віталія Дем'янця завітали на парафії Вознесіння
Христового та Зіслання Святого Духа.
На кожній з них було поставлено сценку, присвячену до дня Святого Миколая. У сценарії були задіяні різні персонажі, такі як Св. Миколай, Ангел, Антипко, Завірюха, Льодовисько-Страховисько, мама, хлопчик-Дмитрик і дівчинка-Оленка.
На початку виступу діти з великим очікуванням і нетерпінням кликали Святого Миколая. Після приходу Миколая діти із захопленням та цікавістю дивилися на подальший хід подій, які відбувалися у сценці. По її закінченню Св. Миколай запитав у дітей: “А чи ви були чемні цілий рік, чи слухали маму й тата? ”, – на що весела дітвора голосно відповіла: “Так!” По отриманню такої відповіді Св. Миколай почав вручати подарунки дітям. Під час цього діти охоче співали та розказували вірші. Отримавши подарунки, вони вдячно і весело подякували Св. Миколаю і пообіцяли бути чемними і слухати батьків.
наприкінці отці-парохи й парафіяни склали сердечну та щиру подяку учасникам виступу за хороше свято і поклали надію на подальшу співпрацю.
Андрій Серенько, "Обнова" - Івано-Франківськ, фото з архіву св.Миколая
На кожній з них було поставлено сценку, присвячену до дня Святого Миколая. У сценарії були задіяні різні персонажі, такі як Св. Миколай, Ангел, Антипко, Завірюха, Льодовисько-Страховисько, мама, хлопчик-Дмитрик і дівчинка-Оленка.
На початку виступу діти з великим очікуванням і нетерпінням кликали Святого Миколая. Після приходу Миколая діти із захопленням та цікавістю дивилися на подальший хід подій, які відбувалися у сценці. По її закінченню Св. Миколай запитав у дітей: “А чи ви були чемні цілий рік, чи слухали маму й тата? ”, – на що весела дітвора голосно відповіла: “Так!” По отриманню такої відповіді Св. Миколай почав вручати подарунки дітям. Під час цього діти охоче співали та розказували вірші. Отримавши подарунки, вони вдячно і весело подякували Св. Миколаю і пообіцяли бути чемними і слухати батьків.
наприкінці отці-парохи й парафіяни склали сердечну та щиру подяку учасникам виступу за хороше свято і поклали надію на подальшу співпрацю.
Відбулася обновлянська конференція у Києві: "Гідність людини у вченні блаженного Івана Павла ІІ"
07.11.2011
Днями у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася науково-практична конференція «Гідність людини у вченні Івана Павла ІІ». Захід організувало київське Товариство українських студентів-католиків «ОБНОВА» та Комісія УГКЦ для сприяння єдності між християнами. Захід відбувся в рамках V Суспільних днів Української Греко-Католицької Церкви.
Конференцію відкрили Верховний архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир та віце-президент з навчальних студій НаУКМА Володимир Моренець. У заході взяли участь представники українських традиційних Церков, а саме: київський римо-католицький єпископ Станіслав Широкорадюк, Васильківський єпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря), проректор Київської духовної академії і семінарії, Володимир Бурега, проректор Ужгородської богословської академії, архімандрит Арсеній Бочкарь.
Для молодих науковців і студентів з усієї України Конференція стала нагодою задуматися над сучасними цінностями і переосмислити гідність людської особи у світлі суспільного вчення блаженного Папи. У своєму слові до учасників Конференції Блаженніший Любомир нагадав молоді про ХХ століття, яке відзначилось як науковим і технічним прогресом, так і війнами, геноцидами і таборами смерті. Але й посеред такої страшної дійсності були постаті та групи людей, які прагнули зберегти Божий твір – людину, з її неповторною гідністю.
«Між тими постатями ясно видніє особа Папи Івана Павла II. Покликаючись на приклад тих, хто віддав життя за правду – мучеників, невтомних борців за справедливість, та черпаючи з пребагатої криниці релігійної християнської традиції, він в усі країни світу ніс завдаток надії, яким є Божа любов до свого найкращого твору – людини. Завдяки цьому Папі та іншим йому подібним людина не перестала бути собою», – зазначив Блаженніший Любомир.
Завданням Суспільних днів, які щороку проводить УГКЦ, є пробудити в українському суспільстві почуття відповідальності за себе, за свою спільноту, за конкретну людину, яка потребує нашої допомоги. «Наголос цьогорічних Суспільних днів зроблено на гідності людини, позаяк людина є цінністю сама в собі і, виходячи з цього, має право на гідність і пошану. Особливу увагу на гідність людини звертав Папа Іван Павло ІІ, котрого цього року проголосили блаженним», – говорить організатор Суспільних днів голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами о. Ігор Шабан.
Проведення щорічних конференцій стало вже доброю традицією для Федерації обновлянських товариств. Багато років поспіль конференції відбуваються в різних містах, де діють осередки «Обнови». «Ця конференція для нас є можливістю пізнати досвід духовних і наукових лідерів України. Такі події є тими яскравими моментами, які надовго залишаються в пам’яті обновлян», – поділилася враженнями співорганізатор заходу голова Київського товариства «Обнова» Христина Холодницька.
Тетяна ШПАЙХЕР, Надія ШТОГРИН (фото), "Обнова-Київ"
дивитися більше світлин
Конференцію відкрили Верховний архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир та віце-президент з навчальних студій НаУКМА Володимир Моренець. У заході взяли участь представники українських традиційних Церков, а саме: київський римо-католицький єпископ Станіслав Широкорадюк, Васильківський єпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря), проректор Київської духовної академії і семінарії, Володимир Бурега, проректор Ужгородської богословської академії, архімандрит Арсеній Бочкарь.
Для молодих науковців і студентів з усієї України Конференція стала нагодою задуматися над сучасними цінностями і переосмислити гідність людської особи у світлі суспільного вчення блаженного Папи. У своєму слові до учасників Конференції Блаженніший Любомир нагадав молоді про ХХ століття, яке відзначилось як науковим і технічним прогресом, так і війнами, геноцидами і таборами смерті. Але й посеред такої страшної дійсності були постаті та групи людей, які прагнули зберегти Божий твір – людину, з її неповторною гідністю.
«Між тими постатями ясно видніє особа Папи Івана Павла II. Покликаючись на приклад тих, хто віддав життя за правду – мучеників, невтомних борців за справедливість, та черпаючи з пребагатої криниці релігійної християнської традиції, він в усі країни світу ніс завдаток надії, яким є Божа любов до свого найкращого твору – людини. Завдяки цьому Папі та іншим йому подібним людина не перестала бути собою», – зазначив Блаженніший Любомир.
Завданням Суспільних днів, які щороку проводить УГКЦ, є пробудити в українському суспільстві почуття відповідальності за себе, за свою спільноту, за конкретну людину, яка потребує нашої допомоги. «Наголос цьогорічних Суспільних днів зроблено на гідності людини, позаяк людина є цінністю сама в собі і, виходячи з цього, має право на гідність і пошану. Особливу увагу на гідність людини звертав Папа Іван Павло ІІ, котрого цього року проголосили блаженним», – говорить організатор Суспільних днів голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами о. Ігор Шабан.
Проведення щорічних конференцій стало вже доброю традицією для Федерації обновлянських товариств. Багато років поспіль конференції відбуваються в різних містах, де діють осередки «Обнови». «Ця конференція для нас є можливістю пізнати досвід духовних і наукових лідерів України. Такі події є тими яскравими моментами, які надовго залишаються в пам’яті обновлян», – поділилася враженнями співорганізатор заходу голова Київського товариства «Обнова» Христина Холодницька.
Тетяна ШПАЙХЕР, Надія ШТОГРИН (фото), "Обнова-Київ"
дивитися більше світлин
Перша п'ятирічка Київської Обнови!
05.11.2011
5 листопада київське товариство студентів-католиків «Обнова» відсвяткувало своє п’ятиріччя. Привітати київських обновлян приїхали представники обновлянських товариств зі Львова Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців та Чорткова а також київська парохіяльна молодь.
Урочисте святкування, яке відбулося в Інституті Святого Томи Аквінського, розпочалось із представлення п’ятирічної діяльності товариства. Зокрема йшлося про зустрічі з теперішнім та колишнім очільниками УГКЦ, конференції, круглі столи, семінари, участь в екологічних проектах, допомога сиротам та ув’язненим. Та основу обновлянської діяльності складають щовівторкові зустрічі в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія». «Блаженний папа Іван Павло ІІ найбільше любив вівторки. Я теж найбільше люблю вівторки, бо в цей час відбуваються зустрічі нашого товариства», – розповів духівник київської «Обнови», о. Володимир Мальчин.
«Обнова за духом і місією цілком відповідає своїй назві. Я «обновлююся» щоразу, коли спілкуюся з «Обновою». Оновлююся духом, силою, натхненням, молодим запалом, знаннями. МНОГАЯ ЛІТА -- ОБНОВО!», – привітала обновлян п. Олена Ганцяк-Каськів.
Із привітальним словом до київських обновлян звернулася також Президент Федерації українських студентських та академічних товариств "Обнова" Олена Бідованець. «Київське товариство є ще дуже молодим, але ми про його діяльність постійно багато чуємо. Воно є прикладом активної та інтелектуальної праці», – зазначила п. Олена.
З нагоди п’ятирічного ювілею, Голова товариства, Христина Холодницька, вручила і передала подячні грамоти фундаторам та його меценатам. Серед них – єпископ-помічник Київської Архиєпархії, Владика Йосиф Мілян; засновник і перший духівник київської «Обнови», о. Андрій Нагірняк; віце-канцлер Патріаршої Курії, о. д-н. Микола Сулима; голова Українського Патріархального Товариства та засновник київської Обнови, п. Рома Гайда; голова Патріаршого товариства Святого рівноапостольного князя Володимира, п. Олена Ганцяк-Каськів; Голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами, о. Ігор Шабан; директор Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської Академії, п. Микола Вежбицький. «Ми дуже вдячні Богові за наших друзів, своєрідних ангелів-охоронців, які супроводжують нас у розвитку. Сподіваюся, що число друзів нашого товариства постійно зростатиме», – підкреслила очільниця товариства.
Тетяна ШПАЙХЕР, Обнова-Київ
Урочисте святкування, яке відбулося в Інституті Святого Томи Аквінського, розпочалось із представлення п’ятирічної діяльності товариства. Зокрема йшлося про зустрічі з теперішнім та колишнім очільниками УГКЦ, конференції, круглі столи, семінари, участь в екологічних проектах, допомога сиротам та ув’язненим. Та основу обновлянської діяльності складають щовівторкові зустрічі в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія». «Блаженний папа Іван Павло ІІ найбільше любив вівторки. Я теж найбільше люблю вівторки, бо в цей час відбуваються зустрічі нашого товариства», – розповів духівник київської «Обнови», о. Володимир Мальчин.
«Обнова за духом і місією цілком відповідає своїй назві. Я «обновлююся» щоразу, коли спілкуюся з «Обновою». Оновлююся духом, силою, натхненням, молодим запалом, знаннями. МНОГАЯ ЛІТА -- ОБНОВО!», – привітала обновлян п. Олена Ганцяк-Каськів.
Із привітальним словом до київських обновлян звернулася також Президент Федерації українських студентських та академічних товариств "Обнова" Олена Бідованець. «Київське товариство є ще дуже молодим, але ми про його діяльність постійно багато чуємо. Воно є прикладом активної та інтелектуальної праці», – зазначила п. Олена.
З нагоди п’ятирічного ювілею, Голова товариства, Христина Холодницька, вручила і передала подячні грамоти фундаторам та його меценатам. Серед них – єпископ-помічник Київської Архиєпархії, Владика Йосиф Мілян; засновник і перший духівник київської «Обнови», о. Андрій Нагірняк; віце-канцлер Патріаршої Курії, о. д-н. Микола Сулима; голова Українського Патріархального Товариства та засновник київської Обнови, п. Рома Гайда; голова Патріаршого товариства Святого рівноапостольного князя Володимира, п. Олена Ганцяк-Каськів; Голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами, о. Ігор Шабан; директор Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської Академії, п. Микола Вежбицький. «Ми дуже вдячні Богові за наших друзів, своєрідних ангелів-охоронців, які супроводжують нас у розвитку. Сподіваюся, що число друзів нашого товариства постійно зростатиме», – підкреслила очільниця товариства.
Тетяна ШПАЙХЕР, Обнова-Київ
Чернівецькій Обнові - 13 років!
30.10.2011
29 жовтня 2011 року в рамках святкування ХІІІ річниці чернівецької міської молодіжної громадської організації „Товариство українських студентів – католиків „Обнова” відбувся Обновлянський Бал у приміщенні студентського клубу творчої молоді „Контакт”.
Гарно вбраних гостей балу зустрічали галантні кавалери, роздаючи сувої з бальним етикетом. Почали урочистий вечір, як годиться, молитвою та привітальним словом духівника Товариства – отця Дмитра Винника. Далі була невелика співочо-літературна концертна програма за участю обдарованих обновлят. Впродовж балу ми проводили благодійний збір коштів для благодійної акції до Дня Святого Миколая.Після урочистої частини присутні могли взяти участь у святковій фотосесії біля спеціально виготовленої осінньої експозиції.
Нарешті ведучі офіційно відкрили Бал, і залунала музика першого вальсу, закликаючи всіх присутніх відірватись від приємної розмови чи фуршетного столу і закружляти в танці. Також гостей впродовж вечора розважали різноманітними конкурсами та забавами в дусі веселої обновлянської вечірки. Наприкінці балу частували всіх величезним тортом, зробленим власноруч обновлянками.
Загалом наше свято відвідали чимало обновлят різних поколінь та їх друзів, які були неймовірно раді зустрітись, повеселитись разом та спробувати себе в ролі аристократів на справжньому балі.
Олександра ХУХЛІНА, Обнова – Чернівці
Оновлено розділ "бібліотека"
12.10.2011
Богдан-Іван Лончина
У розділі "Бібліотека" нашого сайту читайте праці відомого українського громадського і релігійного діяча, голови Українського Патріархального світового об`єднання, лідера "Обнови" 30-тих років Богдана-Івана Лончини "Український мирянин ХХ ст".
Також у розділі стаття-присвята Б.І. Лончині (до 25-річниці з дня смерті) - автор Голова Патріярхального Товариства в США, почесний Президент ФУКАСТ "Обнова" Рома М.Гайда
Також у розділі стаття-присвята Б.І. Лончині (до 25-річниці з дня смерті) - автор Голова Патріярхального Товариства в США, почесний Президент ФУКАСТ "Обнова" Рома М.Гайда
Імпреза: Обнова провела молодіжний табір
14.09.2011
10-11 вересня у м. Вишгород відбувся молодіжний табір «Імпреза», який організувало київське ТУСК «Обнова». Організатори табору робили акцент на трьох аспектах – духовному, інтелектуальному та творчому розвитку особистості.
За словами диякона Володимира Мальчина, духовного провідника київського товариства «Обнова»: «Важливо, щоб молодь розуміла, що Церква дбає не лише про душу, а про всебічний розвиток особистості, допомагаючи молодій людині зростати людиною у повноті, тобто такою, що будує своє життя на Христі та наповнює християнським змістом всі інші аспекти свого життя».
Табір розпочався спільним молебнем до Богоматері у соборі Вишгородської Богородиці, після чого у формі гри відбулось знайомство людей, які до кінця дня стали справжньою спільнотою. На території Вишгородського храму під яскравим сонечком учасники проявляли свої інтелектуальні та творчі здібності, вміння взаємодіяти в команді та допомагати один одному, виконуючи цікаві та креативні завдання квесту.
Новим викликом, який достойно прийняли молоді люди, були дебати у класичному форматі Карла Поппера, що сприяли розвитку критичного мислення та риторичних навичок учасників команд.
Яскравим представленням творчих задатків молодих людей стали постановки уривків трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Здається, учасники відкривали в собі здібності, про існування яких і не підозрювали.
Насичений завданнями та переповнений враженнями день завершився молитвою Тезе та чуваннями у тиші. А наступного дня молодь разом із парохіянами собору Вишгородської Богородиці взяли участь в Божественній Літургії, яку відслужив о. митр. Сергій Прудко у співслужінні диякона Володимира Мальчина.
Галина КОПИСТЕНСЬКА, Обнова-Київ
фото 1, фото 2
За словами диякона Володимира Мальчина, духовного провідника київського товариства «Обнова»: «Важливо, щоб молодь розуміла, що Церква дбає не лише про душу, а про всебічний розвиток особистості, допомагаючи молодій людині зростати людиною у повноті, тобто такою, що будує своє життя на Христі та наповнює християнським змістом всі інші аспекти свого життя».
Табір розпочався спільним молебнем до Богоматері у соборі Вишгородської Богородиці, після чого у формі гри відбулось знайомство людей, які до кінця дня стали справжньою спільнотою. На території Вишгородського храму під яскравим сонечком учасники проявляли свої інтелектуальні та творчі здібності, вміння взаємодіяти в команді та допомагати один одному, виконуючи цікаві та креативні завдання квесту.
Новим викликом, який достойно прийняли молоді люди, були дебати у класичному форматі Карла Поппера, що сприяли розвитку критичного мислення та риторичних навичок учасників команд.
Яскравим представленням творчих задатків молодих людей стали постановки уривків трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Здається, учасники відкривали в собі здібності, про існування яких і не підозрювали.
Насичений завданнями та переповнений враженнями день завершився молитвою Тезе та чуваннями у тиші. А наступного дня молодь разом із парохіянами собору Вишгородської Богородиці взяли участь в Божественній Літургії, яку відслужив о. митр. Сергій Прудко у співслужінні диякона Володимира Мальчина.
Галина КОПИСТЕНСЬКА, Обнова-Київ
фото 1, фото 2
.JPG){kind=link}
.JPG){kind=link}
"Пісенник Обновлянина": співаймо разом
09.09.2011
З радістю повідомляємо, що світ побачило ще одне видання, яке поповнить обновлянську бібліотеку - збірник пісень "Пісенник Обновлянина"
("Пісенник Обновлянина". ФУКАСТ "Обнова". - Чернівці: Видавничий Дім "Букрек", 2011. - 264 с.)
Присвячений він 80-літтю діяльності Товариства українських студентів-католиків "Обнова".
Збірник «Пісенник обновлянина» зацікавить людей різного віку, які захоплюються неперевершеною українською піснею. До складу увійшли духовно-обрядові, історико-патріотичні (козацькі, стрілецькі та повстанські), народні та сучасні пісні. Також у співанику подається музична гармонія до творів, що стане у пригоді любителям бардівського співу.
("Пісенник Обновлянина". ФУКАСТ "Обнова". - Чернівці: Видавничий Дім "Букрек", 2011. - 264 с.)
Присвячений він 80-літтю діяльності Товариства українських студентів-католиків "Обнова".
Збірник «Пісенник обновлянина» зацікавить людей різного віку, які захоплюються неперевершеною українською піснею. До складу увійшли духовно-обрядові, історико-патріотичні (козацькі, стрілецькі та повстанські), народні та сучасні пісні. Також у співанику подається музична гармонія до творів, що стане у пригоді любителям бардівського співу.
Ведуть в 3арваницю дороги
10.08.2011
Цьогоріч відбулася третя піша проща чернівецького ТУСК „Обнова” до Зарваниці, у якій взяло участь 15 обновлян. Помолившись до чудотворного образу Матері Божої Чернівецької («Надія безнадійних») у Соборі Успення Пресвятої Богородиці, ми вирушили до далекої святині, кожен зі своїм наміром, за який молили Всевишнього та Пречисту Діву всі 150 км шляху. Крок за кроком, долаючи втому та тілесні слабкості, ми йшли вперед з вірою в серці та піснею на вустах. Попереду підбадьорливо майоріли прапори та копія нашої ікони Божої Матері, а душевні вагання розвіювала спільна молитва та дружня підтримка.
Скільки раз під час нашого Хресного Ходу ми відчули Божу благодать – не перерахувати – та найбільш запам’яталось, як перед прочанами двічі (на другий і на третій день) відступала гроза, тільки-но ми вирішували йти просто в стихію, натомість комфортно моросив маленький дощ, наче природній кондиціонер. А як чудово, коли йдеш і вітаєшся зі всіма перехожими, а вони питаються, куди це ми йдемо, і дивуються, що так далеко… Дехто частує яблуками, а то й цілим обідом, хтось просить за нього помолитись. І мабуть, вдесяте відчуваєш, як сили повністю покинули тебе, та якось йдеш, і ось – вже в Заліщиках, і ще трохи – онде крізь дерева біліє Язлівецький монастир, і зовсім трішки – золотими банями крізь туман виблискує довгождана Зарваниця. Найперше йдемо до старої церкви віддати поклін та палкі молитви подяки іконі Божої Матері Зарваницької. Ось і третій день нашого паломництва завершився.
У неділю ми, вдягнувши вишиті сорочки, пішли на Літургію Службу Божу, як святкове завершення нашої прощі, охочі приступили до Святої Сповіді та Причастя. Потім гуртом пройшли стаціями Хресної Дороги, набрали водиці з цілющого джерела та наприкінець оздоровили тіло в купелі Святої Анни (після чого більшість заявила, що могла б вертатись до Чернівців пішки). Чи змінились усі ми? Звичайно, неможливо пережити це коротке життя в три дні, і не повернутись з нього іншими…
Їдучи назад, не могла відірвати погляд від вікна, роздивляючись наш маршрут: поля, ліси, села, навіть сірий асфальт дороги, як щось дороге і незабутнє, відтворювала в пам’яті кожну секунду і кожен пройдений метр, щоб закарбувалися надовго в серці і оберігали у вирі буднів.
Скільки раз під час нашого Хресного Ходу ми відчули Божу благодать – не перерахувати – та найбільш запам’яталось, як перед прочанами двічі (на другий і на третій день) відступала гроза, тільки-но ми вирішували йти просто в стихію, натомість комфортно моросив маленький дощ, наче природній кондиціонер. А як чудово, коли йдеш і вітаєшся зі всіма перехожими, а вони питаються, куди це ми йдемо, і дивуються, що так далеко… Дехто частує яблуками, а то й цілим обідом, хтось просить за нього помолитись. І мабуть, вдесяте відчуваєш, як сили повністю покинули тебе, та якось йдеш, і ось – вже в Заліщиках, і ще трохи – онде крізь дерева біліє Язлівецький монастир, і зовсім трішки – золотими банями крізь туман виблискує довгождана Зарваниця. Найперше йдемо до старої церкви віддати поклін та палкі молитви подяки іконі Божої Матері Зарваницької. Ось і третій день нашого паломництва завершився.
У неділю ми, вдягнувши вишиті сорочки, пішли на Літургію Службу Божу, як святкове завершення нашої прощі, охочі приступили до Святої Сповіді та Причастя. Потім гуртом пройшли стаціями Хресної Дороги, набрали водиці з цілющого джерела та наприкінець оздоровили тіло в купелі Святої Анни (після чого більшість заявила, що могла б вертатись до Чернівців пішки). Чи змінились усі ми? Звичайно, неможливо пережити це коротке життя в три дні, і не повернутись з нього іншими…
Їдучи назад, не могла відірвати погляд від вікна, роздивляючись наш маршрут: поля, ліси, села, навіть сірий асфальт дороги, як щось дороге і незабутнє, відтворювала в пам’яті кожну секунду і кожен пройдений метр, щоб закарбувалися надовго в серці і оберігали у вирі буднів.
Вишкільний табір поєднав обновлян з різних міст
03.08.2011
21-28 липня літній табір «Ойкос», що на Вижниччині (Чернівецька область) уже вдруге гостинно вітав обновлян на вишкільному таборі. Це була чудова нагода усім учасникам табору познайомитись із обновлянами з різних областей, або ж зустріти давніх друзів. Симпатики Товариства мали змогу дізнатись багато цікавого про структуру та діяльність Обнови у різних регіонах.
На таборі з першого дня панувала дружня атмосфера, адже незважаючи на те, що не всі учасники табору були знайомі між собою, у всіх є багато спільного, а найперше – це наше ТУСК «Обнова». Протягом цього тижня різні люди відкривали в собі все нові і нові таланти: хтось вперше провів тренінг, хтось навчився грати в теніс, хтось змінив безліч цікавих образів завдяки боді-арту. Цікава інформація, що подавалась в інтерактивній формі (креативність, пошук інформації, робота з ідеями, лідерство, конфлікти, планування тощо) чергувалась із танцями і посиденьками біля ватри. Бувалі обновляни, які вдень передавали досвід роботи в Товаристві, ввечері ділились обновлянськими іграми та жартами. Граючись, навчались. Дякую організаторам за ваш час і за ваші старання.
На таборі з першого дня панувала дружня атмосфера, адже незважаючи на те, що не всі учасники табору були знайомі між собою, у всіх є багато спільного, а найперше – це наше ТУСК «Обнова». Протягом цього тижня різні люди відкривали в собі все нові і нові таланти: хтось вперше провів тренінг, хтось навчився грати в теніс, хтось змінив безліч цікавих образів завдяки боді-арту. Цікава інформація, що подавалась в інтерактивній формі (креативність, пошук інформації, робота з ідеями, лідерство, конфлікти, планування тощо) чергувалась із танцями і посиденьками біля ватри. Бувалі обновляни, які вдень передавали досвід роботи в Товаристві, ввечері ділились обновлянськими іграми та жартами. Граючись, навчались. Дякую організаторам за ваш час і за ваші старання.
Спостерігати за поєдинком лицарів та майструвати дощовиці можна було на «Обнова – фесті 2011»
17.06.2011
Фестиваль став традиційним у Чернівцях і проводився вчетверте у музеї архітектури та побуту. Незмінний організатор етно-духовного фесту – Товариство українських студентів-католиків «Обнова».
Колоритний музей вітав гостей фестивалю починаючи з 12:00. Атмосферу трішки порушувало сіре небо. Проте, невеликий дощ не став на заваді.
Фестиваль розпочався молебнем до Пресвятої Богородиці. Опісля чого молодша група Чернівецького міського фольклорного театру-студії «Гердан» відкрила концерт на етнічній сцені. Представляли свої танцювальні композиції колективи: ансамбль народного танцю «Буковина», народний танцювальний ансамбль «Топорівчанка», школа танців та фітнесу «Данс авеню», студія сучасного танцю «ХХІ століття», колектив хореографічного мистецтва «Неогалактика». Показ вбрання з етнічними елементами влаштували: майстриня Ганна Кривобок (м. Чернівці), дизайн студія «Крокус» м. Чернівці. А народний театр Центрального палацу культури презентував уривок із твору Гната Хоткевича «Кам'яна душа».
Четвертий фестиваль відрізняється від попередніх різноманітністю майстер-класів. У десяти музейних дворах діяли майстерні, де власноруч можна було виготовити сережки, народну біжутерію, прикраси з бісеру, кераміки, або ж навчитися валяти шерсть, робити вироби з воску та меду, ляльки-мотанки. Також вчили мистецтву декупаж, іконопису, писанкарству. Ще іншими новинками на фестивалі були: казки біля млина від львів’янина Романа Рудюка, кузня гри на народних інструментах, ірландські танці, показ фільмів Івана Миколайчука та звісно професійна історична реконструкція. Бойове мистецтво показували учасники львівського клубу "Чорна Галич". Вони були одягнуті в лицарські обладунки.
Допомагали проводити майстер-каси волонтери. Вони власне і є членами ТУСК «Обнова».
Я вперше на фестивалі в якості волонтера. Це вже другий день допомоги в організації фестивалю. Сьогодні моїм завданням було навчати бажаючих разом з майстринею Оленою Тимчук мистецтву декупаж. Я швидко перейняла від неї базові секрети майстерності і вже самостійно демонструвала людям як виготовити предмет, – розповідає волонтер Оленка.
У кузні народних інструментів можна було побачити як виготовляється інструмент дощовиця.
- Це надзвичайно цікавий старовинний інструмент. Вперше бачу, – ділиться враженнями студент Володимир. – Майстер Нестор нам розповів, що дощовицю роблять із стовбуру соняшника або борщовика. У нього закладають сірники та засипають крупи. Дивним є те, що цим інструментом можна відкликати дощ. Його звучання дійсно нагадує звук дощу.
Вечірній концерт відкрив чернівецький гурт «Полюси». Вразив своєю нетиповістю київський гурт «Sюr Band». Вперше на фестивалі виступав гурт формату оркестру. Це львівський фольк-роковий оркестр «Тарасова ніч». Також розігрів атмосферу етно-гурт «Чумацький шлях». Зарядив потужною енергією якісний етно-джаз гурту «Green Silence» та фольк-рок гурту «Самі Свої». Підірвав публіку рівненський гурт «От Vinta», який представив драйвові пісні з нового альбому «Потом і кров’ю».
І традиційно «Обнова-фест» завершився запаленням ватри та вогняним шоу від формації «Тіні вогню».
З нетерпінням чекаємо на п’ятий ювілейний фестиваль у 2012 році!
Юлія СИРОТЮК, Обнова-Чернівці,
Фото: Єгор Каліберда
Колоритний музей вітав гостей фестивалю починаючи з 12:00. Атмосферу трішки порушувало сіре небо. Проте, невеликий дощ не став на заваді.
Фестиваль розпочався молебнем до Пресвятої Богородиці. Опісля чого молодша група Чернівецького міського фольклорного театру-студії «Гердан» відкрила концерт на етнічній сцені. Представляли свої танцювальні композиції колективи: ансамбль народного танцю «Буковина», народний танцювальний ансамбль «Топорівчанка», школа танців та фітнесу «Данс авеню», студія сучасного танцю «ХХІ століття», колектив хореографічного мистецтва «Неогалактика». Показ вбрання з етнічними елементами влаштували: майстриня Ганна Кривобок (м. Чернівці), дизайн студія «Крокус» м. Чернівці. А народний театр Центрального палацу культури презентував уривок із твору Гната Хоткевича «Кам'яна душа».
Четвертий фестиваль відрізняється від попередніх різноманітністю майстер-класів. У десяти музейних дворах діяли майстерні, де власноруч можна було виготовити сережки, народну біжутерію, прикраси з бісеру, кераміки, або ж навчитися валяти шерсть, робити вироби з воску та меду, ляльки-мотанки. Також вчили мистецтву декупаж, іконопису, писанкарству. Ще іншими новинками на фестивалі були: казки біля млина від львів’янина Романа Рудюка, кузня гри на народних інструментах, ірландські танці, показ фільмів Івана Миколайчука та звісно професійна історична реконструкція. Бойове мистецтво показували учасники львівського клубу "Чорна Галич". Вони були одягнуті в лицарські обладунки.
Допомагали проводити майстер-каси волонтери. Вони власне і є членами ТУСК «Обнова».
Я вперше на фестивалі в якості волонтера. Це вже другий день допомоги в організації фестивалю. Сьогодні моїм завданням було навчати бажаючих разом з майстринею Оленою Тимчук мистецтву декупаж. Я швидко перейняла від неї базові секрети майстерності і вже самостійно демонструвала людям як виготовити предмет, – розповідає волонтер Оленка.
У кузні народних інструментів можна було побачити як виготовляється інструмент дощовиця.
- Це надзвичайно цікавий старовинний інструмент. Вперше бачу, – ділиться враженнями студент Володимир. – Майстер Нестор нам розповів, що дощовицю роблять із стовбуру соняшника або борщовика. У нього закладають сірники та засипають крупи. Дивним є те, що цим інструментом можна відкликати дощ. Його звучання дійсно нагадує звук дощу.
Вечірній концерт відкрив чернівецький гурт «Полюси». Вразив своєю нетиповістю київський гурт «Sюr Band». Вперше на фестивалі виступав гурт формату оркестру. Це львівський фольк-роковий оркестр «Тарасова ніч». Також розігрів атмосферу етно-гурт «Чумацький шлях». Зарядив потужною енергією якісний етно-джаз гурту «Green Silence» та фольк-рок гурту «Самі Свої». Підірвав публіку рівненський гурт «От Vinta», який представив драйвові пісні з нового альбому «Потом і кров’ю».
І традиційно «Обнова-фест» завершився запаленням ватри та вогняним шоу від формації «Тіні вогню».
З нетерпінням чекаємо на п’ятий ювілейний фестиваль у 2012 році!
Юлія СИРОТЮК, Обнова-Чернівці,
Фото: Єгор Каліберда
Зустріч Блаженнішого Святослава зі студентами
30.05.2011
Блаженніший Святослав зустрівся зі студентами
Як ми вже повідомляли, 17 травня о 18.30 в актовій залі
Культурно-Мистецького центру Києво-Могилянської Академії з успіхом відбулася зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава (Шевчука) зі студентами. Захід
організували Київське товариство студентів-католиків «Обнова» та
Києво-Могилянська Академія.
Приємно, що зустріч викликала неабиякий резонанс у пресі. Пропонуємо Вам огляд найцікавіших матеріалів/фото/відео:
Телебачення:
- ICTV Глава греко-католиків зустрівся із молоддю. Факти 8:45 http://www.ictv.ua/ua/video/1983/1383146/
Інтернет ресурси:
- RISU -- http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/young_people/42402/
- Точка.нет "Главу УГКЦ Шевчука боятся из-за его молодого возраста -- http://news.tochka.net/65247-glavu-ugkts-shevchuka-boyatsya-iz-za-ego-molodogo-vozrasta-foto/
- Главред "Глава УГКЦ зарегестрируеться на ФейсБук -- http://vip.glavred.info/?/news/2011/05/18/131928-14
- Жіночий клуб -- http://watcher.com.ua/2011/05/18/daydzhest-zhinochyy-klub-na-bigmir-holova-uhkts-i-facebook-microsoft-minicamp-5/
- Газета "Оранта" -- http://askoldova-mohyla.org/uk/item,3943
- Офіційний сайт УГКЦ -- http://www.ugcc.org.ua/news_single.98.html?&tx_ttnews%5Btt_news%5D=5258&cHash=50047b29bd5337e94d564f0557d23148
- Дивенсвіт -- http://dyvensvit.org/novyny/153-ugkc/3645-versija-dlja-druku-cerkva-je-vodnochas-molodoju-i-drevnoju-blazhennishyj-svjatoslav
Світлини:
- Антон Бережний: https://picasaweb.google.com/velmyshanovnyi/20110517_shevchuk#
Відео:
- Антон Бережний
ч1 - http://www.youtube.com/watch?v=TJbhJvguIG8
ч2 - http://www.youtube.com/watch?v=ysA-4HS5mrs
ч3 - http://www.youtube.com/watch?v=nciFMPhbE7w
ч4 - http://www.youtube.com/watch?v=sfNWwEgnmkY
Любов Михайлюк
ч1 - http://www.youtube.com/watch?v=9vKG-4mPzEY&feature=player_embedded
ч2 - http://www.youtube.com/watch?v=2sOThQZBENs&feature=player_embedded
Приємно, що зустріч викликала неабиякий резонанс у пресі. Пропонуємо Вам огляд найцікавіших матеріалів/фото/відео:
Телебачення:
- ICTV Глава греко-католиків зустрівся із молоддю. Факти 8:45 http://www.ictv.ua/ua/video/1983/1383146/
Інтернет ресурси:
- RISU -- http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/young_people/42402/
- Точка.нет "Главу УГКЦ Шевчука боятся из-за его молодого возраста -- http://news.tochka.net/65247-glavu-ugkts-shevchuka-boyatsya-iz-za-ego-molodogo-vozrasta-foto/
- Главред "Глава УГКЦ зарегестрируеться на ФейсБук -- http://vip.glavred.info/?/news/2011/05/18/131928-14
- Жіночий клуб -- http://watcher.com.ua/2011/05/18/daydzhest-zhinochyy-klub-na-bigmir-holova-uhkts-i-facebook-microsoft-minicamp-5/
- Газета "Оранта" -- http://askoldova-mohyla.org/uk/item,3943
- Офіційний сайт УГКЦ -- http://www.ugcc.org.ua/news_single.98.html?&tx_ttnews%5Btt_news%5D=5258&cHash=50047b29bd5337e94d564f0557d23148
- Дивенсвіт -- http://dyvensvit.org/novyny/153-ugkc/3645-versija-dlja-druku-cerkva-je-vodnochas-molodoju-i-drevnoju-blazhennishyj-svjatoslav
Світлини:
- Антон Бережний: https://picasaweb.google.com/velmyshanovnyi/20110517_shevchuk#
Відео:
- Антон Бережний
ч1 - http://www.youtube.com/watch?v=TJbhJvguIG8
ч2 - http://www.youtube.com/watch?v=ysA-4HS5mrs
ч3 - http://www.youtube.com/watch?v=nciFMPhbE7w
ч4 - http://www.youtube.com/watch?v=sfNWwEgnmkY
Любов Михайлюк
ч1 - http://www.youtube.com/watch?v=9vKG-4mPzEY&feature=player_embedded
ч2 - http://www.youtube.com/watch?v=2sOThQZBENs&feature=player_embedded
Папа для всіх
30.05.2011
Вечір пам’яті візиту Івана Павла ІІ в Україну
Папа Іван Павло ІІ
– Ось так ідуть Господні хвилі,
одна опустить, а підносить – друга.
Карл Войтила „Йов”
Карл Войтила „Йов”
Проживаючи життя людина постійно перебуває у своєрідній формації, суть якої полягає у глибокому пізнанні мудрості, що відкриває їй таємниці споконвічних правд. Це не простий шлях і не легка праця. Проте у всі дні нашого земного шляху Бог посилає нам вчителів і наставників, які її полегшують і спрямовують у правильне русло, їхнє слово завжди лине до нас. Хтось віднаходить у них себе, а хтось просто слухає.
Саме таким наставником для мільйонів людей у цілому світі був Блаженний Іван Павло ІІ. Особа, яку любили всі незалежно від віку і соціального стану, і яка відповідала взаємними почуттями. Для нього не було чужих і своїх, бідних і багатих, „лівих” і „правих”, віруючих і невіруючих. Це людина, яка у своєму серці знаходила місце для всіх і скрізь. Життя папи-слов’янина було тією співстраждальною акцією, яка несла людству мир, підтримку і надію.
Саме з таким Папою мали можливість зустрітися українці у червні 2001 р. Візит Глави Католицької Церкви в Україну був символічним і значущим. І тому відзначаючи 10-ту річницю цієї події Київське Товариство студентів-католиків „Обнова” за підтримки Національного університету „Києво-Могилянська Академія” провело 24 травня 2011 р. вечір пам’яті візиту Івана Павла ІІ до нашої держави.
На зустріч були запрошені п. Костянтин Сігов, директор Центру Європейський гуманітарних досліджень НаУКМА, с. Адрея Якимець (ССНДМ), о. Павло, представник Католицького медіа-центру , а також гість з Італії Марія Ґрація Тібальді, Президент Міжнародного Форуму Католицької Акції, модератором і перекладачем виступав диякон Володимр Мальчин, духівник ТУСК „Обнова”. Перш ніж розпочати розмову, аудиторії було запропоновано переглянути документальні кадри з перебування в Україні Блаженного Івана Павла ІІ, у які ввів присутніх о. Павло, виступивши із вступним словом про сюжет фільму, а також коротко охарактеризував саму подію відвідин Понтифіка Української землі. Кількахвилинна стрічка навіяла присутнім хороші спогади та емоції. Після перегляду кожан мав змогу поділитися враженнями від пережитого під час спільних молитов у Києві та Львові 23 – 27 червні 2001 р., а відтак звернути увагу на якісь особливі моменти, які запам’яталися із зустрічі.
Згодом запрошені гості поділилися своїм словом з приводу перебування на українській землі Папи Івана Павла ІІ, і чим це було для України. Сестра Андрея у своєму слові зробила акцент на Папі, як на знакові часу. Обґрунтовуючи свою думку вона зазначила, що Іван Павло ІІ – людина, яка з проведіння Божого зайняла місце Глави найбільшої християнської спільноти у надзвичайно драматичний період суспільно-політичних трансформацій і стала в голові Католицької Церкви, коли перед нею стояло складні випробування. Більше того, Папа це та людина, яка в силу різних геополітичних змін зуміла єднати народи незалежно від їх національних чи релігійних вподобань.
Також вкотре згадувалися історичні події, які вказували на певну існуючу традицію стосунків папської столиці з нашою землею, зокрема в часи доволодимирового хрещення. Зверталась увага на його значущості для світі та загалом для історії в буремні часи 1980-х рр., а також сьогодні. Зокрема п. Костянтин Сігов звернув увагу на те, що постать Папи Івана Павла ІІ є для нас зразком віри у можливість зробити Світ кращим, добрішим. Протистояти і навіть прийняти труднощі, які постають перед кожною людиною, якщо віра не похитнеться і буде твердою .
Особливо цікавою була коротка, проте змістовна доповідь Марії Ґрація Тібальді, яка у своїх 26 років стала великою шанувальницею Івана Павла ІІ і часто, як прочанка, брала участь у різних поїздках Папи. У своєму діленні гостя з Риму коротко дала характеристику першим рокам понтифікату Папи, що дуже часто залишається поза цікавістю та увагою людей. Зокрема тим аспектам його душпастирської праці, які світові кінця 1970-х – 1980-х років були новаторськими, часто неприйнятними, а інколи й ворожими. Так, було акцентовано увагу на місіях Папи до Туреччини, Південної Америки, Африканських країн тощо. Також п. Марія висвітлила кілька епізодів з останніх днів життя Блаженного Івана Павла ІІ.
Загалом зустріч виявилася цікавою оскільки вона відбувала в атмосфері спокою, взаєморозуміння і діалогу, адже кожен міг безпосередньо стати доповідачем. У такому дусі серед присутніх виникло безліч цікавих пропозицій і думок, особливо вони сформувалися після обговорення питань, які стосувалися діалогу між молоддю та Іваном Павлом ІІ, як відомо це відбувалося по вівторках, які і були для Папи найулюбленішими. Тому для присутніх активна і жвава розмова про особу Блаженного Івана Павла ІІ стала доброю нагодую єднання навколо спільних інтересів, думок, емоцій, до яких, зрештою, закликав і сам Папа.
Саме таким наставником для мільйонів людей у цілому світі був Блаженний Іван Павло ІІ. Особа, яку любили всі незалежно від віку і соціального стану, і яка відповідала взаємними почуттями. Для нього не було чужих і своїх, бідних і багатих, „лівих” і „правих”, віруючих і невіруючих. Це людина, яка у своєму серці знаходила місце для всіх і скрізь. Життя папи-слов’янина було тією співстраждальною акцією, яка несла людству мир, підтримку і надію.
Саме з таким Папою мали можливість зустрітися українці у червні 2001 р. Візит Глави Католицької Церкви в Україну був символічним і значущим. І тому відзначаючи 10-ту річницю цієї події Київське Товариство студентів-католиків „Обнова” за підтримки Національного університету „Києво-Могилянська Академія” провело 24 травня 2011 р. вечір пам’яті візиту Івана Павла ІІ до нашої держави.
На зустріч були запрошені п. Костянтин Сігов, директор Центру Європейський гуманітарних досліджень НаУКМА, с. Адрея Якимець (ССНДМ), о. Павло, представник Католицького медіа-центру , а також гість з Італії Марія Ґрація Тібальді, Президент Міжнародного Форуму Католицької Акції, модератором і перекладачем виступав диякон Володимр Мальчин, духівник ТУСК „Обнова”. Перш ніж розпочати розмову, аудиторії було запропоновано переглянути документальні кадри з перебування в Україні Блаженного Івана Павла ІІ, у які ввів присутніх о. Павло, виступивши із вступним словом про сюжет фільму, а також коротко охарактеризував саму подію відвідин Понтифіка Української землі. Кількахвилинна стрічка навіяла присутнім хороші спогади та емоції. Після перегляду кожан мав змогу поділитися враженнями від пережитого під час спільних молитов у Києві та Львові 23 – 27 червні 2001 р., а відтак звернути увагу на якісь особливі моменти, які запам’яталися із зустрічі.
Згодом запрошені гості поділилися своїм словом з приводу перебування на українській землі Папи Івана Павла ІІ, і чим це було для України. Сестра Андрея у своєму слові зробила акцент на Папі, як на знакові часу. Обґрунтовуючи свою думку вона зазначила, що Іван Павло ІІ – людина, яка з проведіння Божого зайняла місце Глави найбільшої християнської спільноти у надзвичайно драматичний період суспільно-політичних трансформацій і стала в голові Католицької Церкви, коли перед нею стояло складні випробування. Більше того, Папа це та людина, яка в силу різних геополітичних змін зуміла єднати народи незалежно від їх національних чи релігійних вподобань.
Також вкотре згадувалися історичні події, які вказували на певну існуючу традицію стосунків папської столиці з нашою землею, зокрема в часи доволодимирового хрещення. Зверталась увага на його значущості для світі та загалом для історії в буремні часи 1980-х рр., а також сьогодні. Зокрема п. Костянтин Сігов звернув увагу на те, що постать Папи Івана Павла ІІ є для нас зразком віри у можливість зробити Світ кращим, добрішим. Протистояти і навіть прийняти труднощі, які постають перед кожною людиною, якщо віра не похитнеться і буде твердою .
Особливо цікавою була коротка, проте змістовна доповідь Марії Ґрація Тібальді, яка у своїх 26 років стала великою шанувальницею Івана Павла ІІ і часто, як прочанка, брала участь у різних поїздках Папи. У своєму діленні гостя з Риму коротко дала характеристику першим рокам понтифікату Папи, що дуже часто залишається поза цікавістю та увагою людей. Зокрема тим аспектам його душпастирської праці, які світові кінця 1970-х – 1980-х років були новаторськими, часто неприйнятними, а інколи й ворожими. Так, було акцентовано увагу на місіях Папи до Туреччини, Південної Америки, Африканських країн тощо. Також п. Марія висвітлила кілька епізодів з останніх днів життя Блаженного Івана Павла ІІ.
Загалом зустріч виявилася цікавою оскільки вона відбувала в атмосфері спокою, взаєморозуміння і діалогу, адже кожен міг безпосередньо стати доповідачем. У такому дусі серед присутніх виникло безліч цікавих пропозицій і думок, особливо вони сформувалися після обговорення питань, які стосувалися діалогу між молоддю та Іваном Павлом ІІ, як відомо це відбувалося по вівторках, які і були для Папи найулюбленішими. Тому для присутніх активна і жвава розмова про особу Блаженного Івана Павла ІІ стала доброю нагодую єднання навколо спільних інтересів, думок, емоцій, до яких, зрештою, закликав і сам Папа.
Тарас ПШЕНИЧНИЙ, «Обнова» – Київ
Досвід поколінь, або мудрі поради для зростання
30.05.2011
пані Рома Гайда
„Учітеся брати мої, думайте, читайте …”. Таким закликом український геній Тарас Шевченко вкотре спрямовує молоде покоління до навчання, до пізнання правди, яка дає свободу. Навчання – це життя, це постійний шлях у формації, яка насправді, не є мукою, а навпаки – щедрим дарунком Бога. Попри усі труднощі, які спіткали нас, українців, ми вижили тому, що нашою зброєю була мудрість поколінь, на якій сформувався фундамент унікальної культури. А тому головним завданням сьогоднішнього молодого покоління є не зганьбити спадщину наших дідів і прадідів. Направити серця до пізнання, черпання з джерел мудрості тих скарбів, які формують молоду людину і загалом націю, на засадах християнської моралі та любові.
Тому шансом для такого духовного збагачення стала зустріч управи Товариства українських студентів-католиків „Обнова” з відроджувачем цієї організації після падіння тоталітарної радянської системи п. Ромою Гайдою. Зустріч відбувалася у теплій атмосфері за горнятком смачного чаю, де всі були радо огорнуті увагою один одного, а відтак зацікавленістю дорогого гостя. Пані Рома з великою зацікавленістю розпитувала про діяльність товариства, її членів, планами на майбутнє. Та найважливіше було у розмові те, що гість відкрив нам очі на наші можливості, які були підсумовані такими словами: „Ви не повинні боятися викликати виклики”. Це було сказано в контексті розгортання діяльності „Обнови” у Києві, залучення до неї нових людей, але не з так званого середовища „галицької еміграції”, а навпаки киян. Оскільки, як сказала п. Рома „минуле минулим, а треба будувати майбутнє”. Ми повинні не обмежуватися певним середовищем осіб, навпаки ламати стереотипи у молодого покоління центральної, а також східної України, щодо греко-католиків, їхньої місійної діяльності тощо. Тобто обновляни повинні бути тією частиною греко-католицької церкви, яка б допомагала суспільству зрозуміти події світські крізь призму церкви.
Окрім вже згаданого, цікавими були погляди співрозмовниці на сучасну культуру і шляхи її розвитку та збагачення. Безпосереднім творцем нової культури, сказала п. Рома, є саме молодь. Вона здатна переламати страхи, які перейшов нам у спадок від Радянського Союзу, подолати суспільну закоплексованість і байдужість.
Отже, зустріч з таким людьми як пані Рома Гайда, це перш за все переймання досвіду, навчання і здобуття нових знань для того, щоб виховувати себе і оточуючих в дусі оптимізму і завзятості. Адже ніхто за нас не візьметься прибирати і наводити лад у нашій оселі, якщо цього не забажаємо ми. Важко протистояти сьогодні викликам, які кидає життя, але ще складніше і більш трагічніше, якщо їх зовсім не приймати. Тому розмова з п. Ромою стала порадником для обновлян, у якому червоною ниткою проходять два найголовніших застереження, а саме не боятися труднощів і падінь на своєму шляху, і завжди йти вперед.
Тому шансом для такого духовного збагачення стала зустріч управи Товариства українських студентів-католиків „Обнова” з відроджувачем цієї організації після падіння тоталітарної радянської системи п. Ромою Гайдою. Зустріч відбувалася у теплій атмосфері за горнятком смачного чаю, де всі були радо огорнуті увагою один одного, а відтак зацікавленістю дорогого гостя. Пані Рома з великою зацікавленістю розпитувала про діяльність товариства, її членів, планами на майбутнє. Та найважливіше було у розмові те, що гість відкрив нам очі на наші можливості, які були підсумовані такими словами: „Ви не повинні боятися викликати виклики”. Це було сказано в контексті розгортання діяльності „Обнови” у Києві, залучення до неї нових людей, але не з так званого середовища „галицької еміграції”, а навпаки киян. Оскільки, як сказала п. Рома „минуле минулим, а треба будувати майбутнє”. Ми повинні не обмежуватися певним середовищем осіб, навпаки ламати стереотипи у молодого покоління центральної, а також східної України, щодо греко-католиків, їхньої місійної діяльності тощо. Тобто обновляни повинні бути тією частиною греко-католицької церкви, яка б допомагала суспільству зрозуміти події світські крізь призму церкви.
Окрім вже згаданого, цікавими були погляди співрозмовниці на сучасну культуру і шляхи її розвитку та збагачення. Безпосереднім творцем нової культури, сказала п. Рома, є саме молодь. Вона здатна переламати страхи, які перейшов нам у спадок від Радянського Союзу, подолати суспільну закоплексованість і байдужість.
Отже, зустріч з таким людьми як пані Рома Гайда, це перш за все переймання досвіду, навчання і здобуття нових знань для того, щоб виховувати себе і оточуючих в дусі оптимізму і завзятості. Адже ніхто за нас не візьметься прибирати і наводити лад у нашій оселі, якщо цього не забажаємо ми. Важко протистояти сьогодні викликам, які кидає життя, але ще складніше і більш трагічніше, якщо їх зовсім не приймати. Тому розмова з п. Ромою стала порадником для обновлян, у якому червоною ниткою проходять два найголовніших застереження, а саме не боятися труднощів і падінь на своєму шляху, і завжди йти вперед.
Тарас ПШЕНИЧНИЙ, «Обнова» – Київ
XVIII молодіжна піша проща зі Львова до Унева
18.05.2011
15 травня 2011 р. закінчилася XVIII молодіжна піша проща зі Львова до Унева, організована ТУСК «Обнова» спільно зі Святоуспенською Унівською Лаврою Студійського уставу і ЛМГО «УМХ» за підтримки Комісії мирян Львівської архиєпархії УГКЦ.
У прощі взяли участь люди різного віку, найчисельніше – молодь. Більшість – члени різноманітних релігійних організацій та спільнот, духовенство. Географія цьогорічної прощі була достатньо різноманітною. Найбільше прочан, звичайно, зі Львова та Львівської області також з Тернополя, Івано-Франківська, Мукачева, Хуста, Києва. Міжнародною прощу зробили гості з Білорусії, Росії, Німеччини та Польщі. Цьогорічна проща була присвячена чесноті чистоти, про яку прочани розважали по дорозі до Унева.
Проща розпочалася 13 травня о 7.00 Літургією в храмі св. Архистратига Михаїла у Львові після Літургії та духовної настанови духівників прощі о. Романа та о. Василя з молитвою "Христос Воскрес» усі вирушили в дорогу. Приємно було милуватися свіжими весняними краєвидами: безмежними полями, затишними селами та лісочками через які і пролягав прочанський шлях. Прощу супроводжувала вело група яка завжди турбувалася про порядок та швидкість руху. Першого дня дорога пролягала через с. Підбірці, Миклашів, Нижня Білка, польову дорогу, де прочан зустрів та підбадьорив невеликий дощ. Потім через село Заставне дорога повела до м. Глиняни, де прочани ночували в місцевій школі, а зранку взяли участь у Літургії в старенькому дерев'яному храмі. У ньому мали змогу приступити до чудотворного розп'яття.
Загалом під час першого дня прощі з Божою допомогою було подолано 41 кілометр. У суботній день з молитвою та піснею прочани здолали ще 20 кілометрів та надвечір прибули до Святоуспенської Лаври, де їх урочисто зустріла унівська братія.
Протягом двох днів прочани зупинялися в місцевих храмах. У кожному селі нас урочисто зустрічали місцеві жителі, старенькі бабусі, зі сльозами щастя на очах, щиро раділи нашому приходу. Сільскі громади готували для прочан смачні гостинці та перекуску, радо наповнювали посуд криничною водою.
Дорогою отримували науки від духовенства, спільно молилися та співали пісень, мали змогу приступити до сповіді. У кожному храмі чи капличці, які траплялися по дорозі правилася молитва. Панував дух дружби та відчуття себе єдиною християнською родиною. Всі охоче спілкувалися, зустрічали давніх знайомих та нових друзів. Ніби такі різні, а водночас такі однакові. Усіх єднала спільна дорога та мета, до якої йшли разом, одним шляхом, долаючи труднощі та перешкоди, переживаючи світлі та щасливі миті. Єднала віра та бажання, які зробили тисячу-однією великою сім’єю. Раді були підтримці в прощі одних, а інших, вже в Уневі, друзів з Тернопільської Обнови, які прибули до Унева на велосипедах.
Цілу ніч з суботи на неділю у лаврі відбувалися чування: прочани приступали до чудотворного Образу Унівської Богородиці, брали участь у молебні, вечірній а потім утрені, яку очолював преосвященніший владика Венедикт( Алексійчук), здійснили похід зі свічками на Чернечу гору. Зранку відбулася урочиста Архиєрейська Літургія з численною кількістю священиків, яку очолив Блаженніший Святослав (Шевчук).
Після святкової Літургії всіх організаторів, меценатів та поважних гостей було запрошено на святкову трапезу з а участі Блаженнішого Святослава, владики Венедикта, священників та монахів унівскої братії. Зокрема львівське товариство мало змогу під час трапези поспілкуватися з Патріархом та попросити в нього Благословення на подальшу працю та розвиток. У розмові Блаженніший поділився, що це була його перша проща, як патріарха нашої церкви. А також Він дуже радий бачити так чисельно представлену на ній молодь. Повідомив, що буде радий подальшій співпраці, зокрема з товариством Обнова. А ми, в свою чергу, подарували Патріарху книжечку прочанина, щоб він пам’тав про цю першу прощу та наше Товариство «Обнова».
У прощі взяли участь люди різного віку, найчисельніше – молодь. Більшість – члени різноманітних релігійних організацій та спільнот, духовенство. Географія цьогорічної прощі була достатньо різноманітною. Найбільше прочан, звичайно, зі Львова та Львівської області також з Тернополя, Івано-Франківська, Мукачева, Хуста, Києва. Міжнародною прощу зробили гості з Білорусії, Росії, Німеччини та Польщі. Цьогорічна проща була присвячена чесноті чистоти, про яку прочани розважали по дорозі до Унева.
Проща розпочалася 13 травня о 7.00 Літургією в храмі св. Архистратига Михаїла у Львові після Літургії та духовної настанови духівників прощі о. Романа та о. Василя з молитвою "Христос Воскрес» усі вирушили в дорогу. Приємно було милуватися свіжими весняними краєвидами: безмежними полями, затишними селами та лісочками через які і пролягав прочанський шлях. Прощу супроводжувала вело група яка завжди турбувалася про порядок та швидкість руху. Першого дня дорога пролягала через с. Підбірці, Миклашів, Нижня Білка, польову дорогу, де прочан зустрів та підбадьорив невеликий дощ. Потім через село Заставне дорога повела до м. Глиняни, де прочани ночували в місцевій школі, а зранку взяли участь у Літургії в старенькому дерев'яному храмі. У ньому мали змогу приступити до чудотворного розп'яття.
Загалом під час першого дня прощі з Божою допомогою було подолано 41 кілометр. У суботній день з молитвою та піснею прочани здолали ще 20 кілометрів та надвечір прибули до Святоуспенської Лаври, де їх урочисто зустріла унівська братія.
Протягом двох днів прочани зупинялися в місцевих храмах. У кожному селі нас урочисто зустрічали місцеві жителі, старенькі бабусі, зі сльозами щастя на очах, щиро раділи нашому приходу. Сільскі громади готували для прочан смачні гостинці та перекуску, радо наповнювали посуд криничною водою.
Дорогою отримували науки від духовенства, спільно молилися та співали пісень, мали змогу приступити до сповіді. У кожному храмі чи капличці, які траплялися по дорозі правилася молитва. Панував дух дружби та відчуття себе єдиною християнською родиною. Всі охоче спілкувалися, зустрічали давніх знайомих та нових друзів. Ніби такі різні, а водночас такі однакові. Усіх єднала спільна дорога та мета, до якої йшли разом, одним шляхом, долаючи труднощі та перешкоди, переживаючи світлі та щасливі миті. Єднала віра та бажання, які зробили тисячу-однією великою сім’єю. Раді були підтримці в прощі одних, а інших, вже в Уневі, друзів з Тернопільської Обнови, які прибули до Унева на велосипедах.
Цілу ніч з суботи на неділю у лаврі відбувалися чування: прочани приступали до чудотворного Образу Унівської Богородиці, брали участь у молебні, вечірній а потім утрені, яку очолював преосвященніший владика Венедикт( Алексійчук), здійснили похід зі свічками на Чернечу гору. Зранку відбулася урочиста Архиєрейська Літургія з численною кількістю священиків, яку очолив Блаженніший Святослав (Шевчук).
Після святкової Літургії всіх організаторів, меценатів та поважних гостей було запрошено на святкову трапезу з а участі Блаженнішого Святослава, владики Венедикта, священників та монахів унівскої братії. Зокрема львівське товариство мало змогу під час трапези поспілкуватися з Патріархом та попросити в нього Благословення на подальшу працю та розвиток. У розмові Блаженніший поділився, що це була його перша проща, як патріарха нашої церкви. А також Він дуже радий бачити так чисельно представлену на ній молодь. Повідомив, що буде радий подальшій співпраці, зокрема з товариством Обнова. А ми, в свою чергу, подарували Патріарху книжечку прочанина, щоб він пам’тав про цю першу прощу та наше Товариство «Обнова».
Лідія БАРАН, "Обнова" - Львів
Готуємось до Великодня
19.04.2011
14-15 квітня чернівецька „Обнова” провела традиційні Великопісні нічні чування на тему: „Встати ніколи не пізно”. У коротеньких оповіданнях, притчах, науках отця-духівника Дмитра Винника та власних роздумах піднімали питання: наш головний ворог – диявол, як вберегтися від спокуси, піднесення з упадку, навернення до Бога і Його Церкви, допомога тим, хто впав у тяжкі гріхи. Разом із нашим духівником молилися за особисте навернення та навернення нерозкаяних грішників, що найбільш потребують нашої підтримки.
Олександра ХУХЛІНА, "Обнова" - ЧернівціБлагодійна діяльність Обнови
19.04.2011
Пенітенціарне душпастерство
«Я був у в'язниці, а ви мене не відвідали» (Мт. 25, 43)
Вперше я почула про пенітенціарне душпастерство у грудні 2010, але якось поставилась до цього нейтрально. Мене запитали, чи не хотіла б я стати волонтером. Я сказала, що мені треба подумати, зважити всі за і проти, розважити, чи я готова до такого кроку. Я б назвала це в деякій мірі байдужістю зі своєї сторони.
Під час Різдвяних свят, стоячи в церкві на Літургії, я згадувала про це запитання… І вирішила, щоб совість була чистою, - спробувати…
Зустрілась з друзями, які вже на той час були волонтерами, які радо розказали мені всі особливості цього служіння. Почувши розповіді про їхні поїздки до Прилуцької виховної колонії для неповнолітніх і про плани на поїздку 26 лютого, я почала «загорятись» бажанням поїхати туди і відчути це все на собі.
І тільки я остаточно для себе вирішила, що мені це потрібно, як почала натрапляти на статті по даній тематиці в інтернеті…цікавість, тільки розгоралась…
Велике враження на мене справило звернення Блаженнішого Любомира Гузара в неділю Блудного сина: «У будь-якому разі ми не сміємо судити, чи хтось заслужив, чи не заслужив покарання у в'язниці. Пересторогою для нас повинні стати слова Ісуса Христа: «Я був у в'язниці, а ви мене не відвідали». Цими словами Господь вказав нам, що у місцях позбавлення волі знаходяться наші найменші брати і сестри (пор. Мт. 25, 40), які потребують нашого співчуття. Навіть якщо Ці люди справедливо засуджені, через те що допустили якусь велику помилку чи зійшли на хибний шлях, то все ж таки вони тепер зазнають терпінь і потребують нашої допомоги, як сказав Ісус Христос, - нашого співчуття.»
Отож, я таки відвідала Прилуцьку виховну колонію для неповнолітніх.
Дорогою до місця призначення в голові вирували різні думки, сумніви чи я правильно роблю, чи готова до зустрічі, адже прекрасно усвідомлювала куди їду. В душі було моторошно, але назад дороги не було…
Сказати, що я була здивована тим, що там побачила, це те саме, що нічого не сказати…Переступивши поріг колонії, я відчула, що таке режим суворого нагляду, зрозуміла всю важкість і відповідальність працівників Пенітенціарної системи України.
Пройшовши всі формальності по дозволу перебування на території Колонії, ми пішли на зустріч із засудженими… І перший хлопчик, що нам зустрівся, зовсім дитина, дивився на мене очима мого молодшого братика…Зійшлась решта бажаючих поспілкуватись з нами…В душі запекло…перед нами були діти, які так мало прожили в цьому житті, а вже стільки всього пережили… Вони радо вітали нас, посміхались, дивились палаючими очима, шукали підтримку та милосердя… Так, це була їхня не перша зустріч з о. Костянтином Пантелеєм та волонтерами, але було видно по очах, що вони чекали нашого приїзду.
Ми зайшли в каплицю, оскільки це була поминальна субота, хлопці написали на маленьких згортках паперу імена покійних родичів та друзів, почалась панахида…Я, час від часу, кидала погляд в сторону неповнолітніх в’язнів, вони, слухаючи молитву, чемно стояли. В їхніх очах була і радість, і печаль…
Закінчивши молитву ми перейшли до зали їхнього відпочинку та дозвілля. Мене вразило, що хлопці виховано пропускали гостей, не перебивали розмови…вели себе цілком пристойно.
Темою для обговорення була "Дар життя. Життя до смерті та після неї. Важливість молитви за померлих." Ми ділились стосовно даної тематики, наводили приклади із власного життя…власного бачення, розуміння… Ніхто не вдавався до філософії, бо вона там би була зайвою. Адже ці діти просто потребують підтримки із зовнішнього (поза Колонією) оточення, розуміння того, що їх не відкидають, про них пам’ятають, допомагають їм підвестися після падіння.
Ми пробували пояснити те, що впасти може кожна людина, але важливо є зрозуміти це і робити все, аби встати, і іти далі; наскільки гарним є життя без гріха, що Божа любов перевищує наш гріх, що Бог простить нам, якщо ми покаємося, якщо визнаємо нашу неміч, наші помилки, зумієм збагнути і повірити у те, що Хтось нас любить...
Засудженим імпонувала наша щирість та відвертість, вони ставили нам запитання, намагались поділитись своїми думками, зароджувався діалог, з цими хлопцями потрібно ще працювати і працювати, але це потрібно робити тепер і зараз, бо потім – буде пізно… Важливо, щоб у серці кожного з них залишилося хоч щось добре, позитивне, щось святе після таких зустрічей...
Важко не погодитись з о. Михайлом Бугаєм: «Інколи нам здається, що ми відокремили себе від зла, посадивши його за грати. Але ми мусимо знати, що це тільки на певний період часу». Хлопці, з якими я зустрілась у Прилуцькій виховній колонії – це діти! Багато з них - з неблагополучних сімей, де їм бракувало уваги або взагалі ніхто її не приділяв. Вони хотіли чимось себе відзначити... зробили це... потрапили сюди... Але, повірте, що вони і надалі залишаються дітьми. Для того, щоб вони звідсіля вийшли і стали іншими – більш свідомими людьми, їм потрібно помогти це зробити.
Кожна людина хоче бути щасливою, але часто не знає, як нею стати, і шукає щастя не там, де воно є насправді. Люди різні, і різні їх уявлення про щастя. Але навернутись на праведний шлях мають право усі без винятку люди, навіть і злочинці.
Дорогою до Києва, ми здійснили невеличку прощу, у наміренні молитви за засуджених та їх наверненні до Бога, до Густинського Свято-Троїцького монастиря - жіночого монастиря в с. Густиня, на правому березі річки Удай, що неподалік м. Прилуки. Початки Густинського монастиря сягають 1600 р. Це святе місце славиться своєю чудотворною іконою Густинської Богоматері та цілющим джерелом. Щира молитва й унікальна за своїми якостями вода зцілили багатьох людей, яким сучасна медицина пророкувала смерть від невиліковних захворювань.
Я вдячна Богу за цю прекрасну можливість побувати у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх, адже це дуже хороший життєвий досвід працювати з такими дітьми. Вони потребують нашої молитви, опіки, підтримки і просто доброго слова…
Під час Різдвяних свят, стоячи в церкві на Літургії, я згадувала про це запитання… І вирішила, щоб совість була чистою, - спробувати…
Зустрілась з друзями, які вже на той час були волонтерами, які радо розказали мені всі особливості цього служіння. Почувши розповіді про їхні поїздки до Прилуцької виховної колонії для неповнолітніх і про плани на поїздку 26 лютого, я почала «загорятись» бажанням поїхати туди і відчути це все на собі.
І тільки я остаточно для себе вирішила, що мені це потрібно, як почала натрапляти на статті по даній тематиці в інтернеті…цікавість, тільки розгоралась…
Велике враження на мене справило звернення Блаженнішого Любомира Гузара в неділю Блудного сина: «У будь-якому разі ми не сміємо судити, чи хтось заслужив, чи не заслужив покарання у в'язниці. Пересторогою для нас повинні стати слова Ісуса Христа: «Я був у в'язниці, а ви мене не відвідали». Цими словами Господь вказав нам, що у місцях позбавлення волі знаходяться наші найменші брати і сестри (пор. Мт. 25, 40), які потребують нашого співчуття. Навіть якщо Ці люди справедливо засуджені, через те що допустили якусь велику помилку чи зійшли на хибний шлях, то все ж таки вони тепер зазнають терпінь і потребують нашої допомоги, як сказав Ісус Христос, - нашого співчуття.»
Отож, я таки відвідала Прилуцьку виховну колонію для неповнолітніх.
Дорогою до місця призначення в голові вирували різні думки, сумніви чи я правильно роблю, чи готова до зустрічі, адже прекрасно усвідомлювала куди їду. В душі було моторошно, але назад дороги не було…
Сказати, що я була здивована тим, що там побачила, це те саме, що нічого не сказати…Переступивши поріг колонії, я відчула, що таке режим суворого нагляду, зрозуміла всю важкість і відповідальність працівників Пенітенціарної системи України.
Пройшовши всі формальності по дозволу перебування на території Колонії, ми пішли на зустріч із засудженими… І перший хлопчик, що нам зустрівся, зовсім дитина, дивився на мене очима мого молодшого братика…Зійшлась решта бажаючих поспілкуватись з нами…В душі запекло…перед нами були діти, які так мало прожили в цьому житті, а вже стільки всього пережили… Вони радо вітали нас, посміхались, дивились палаючими очима, шукали підтримку та милосердя… Так, це була їхня не перша зустріч з о. Костянтином Пантелеєм та волонтерами, але було видно по очах, що вони чекали нашого приїзду.
Ми зайшли в каплицю, оскільки це була поминальна субота, хлопці написали на маленьких згортках паперу імена покійних родичів та друзів, почалась панахида…Я, час від часу, кидала погляд в сторону неповнолітніх в’язнів, вони, слухаючи молитву, чемно стояли. В їхніх очах була і радість, і печаль…
Закінчивши молитву ми перейшли до зали їхнього відпочинку та дозвілля. Мене вразило, що хлопці виховано пропускали гостей, не перебивали розмови…вели себе цілком пристойно.
Темою для обговорення була "Дар життя. Життя до смерті та після неї. Важливість молитви за померлих." Ми ділились стосовно даної тематики, наводили приклади із власного життя…власного бачення, розуміння… Ніхто не вдавався до філософії, бо вона там би була зайвою. Адже ці діти просто потребують підтримки із зовнішнього (поза Колонією) оточення, розуміння того, що їх не відкидають, про них пам’ятають, допомагають їм підвестися після падіння.
Ми пробували пояснити те, що впасти може кожна людина, але важливо є зрозуміти це і робити все, аби встати, і іти далі; наскільки гарним є життя без гріха, що Божа любов перевищує наш гріх, що Бог простить нам, якщо ми покаємося, якщо визнаємо нашу неміч, наші помилки, зумієм збагнути і повірити у те, що Хтось нас любить...
Засудженим імпонувала наша щирість та відвертість, вони ставили нам запитання, намагались поділитись своїми думками, зароджувався діалог, з цими хлопцями потрібно ще працювати і працювати, але це потрібно робити тепер і зараз, бо потім – буде пізно… Важливо, щоб у серці кожного з них залишилося хоч щось добре, позитивне, щось святе після таких зустрічей...
Важко не погодитись з о. Михайлом Бугаєм: «Інколи нам здається, що ми відокремили себе від зла, посадивши його за грати. Але ми мусимо знати, що це тільки на певний період часу». Хлопці, з якими я зустрілась у Прилуцькій виховній колонії – це діти! Багато з них - з неблагополучних сімей, де їм бракувало уваги або взагалі ніхто її не приділяв. Вони хотіли чимось себе відзначити... зробили це... потрапили сюди... Але, повірте, що вони і надалі залишаються дітьми. Для того, щоб вони звідсіля вийшли і стали іншими – більш свідомими людьми, їм потрібно помогти це зробити.
Кожна людина хоче бути щасливою, але часто не знає, як нею стати, і шукає щастя не там, де воно є насправді. Люди різні, і різні їх уявлення про щастя. Але навернутись на праведний шлях мають право усі без винятку люди, навіть і злочинці.
Дорогою до Києва, ми здійснили невеличку прощу, у наміренні молитви за засуджених та їх наверненні до Бога, до Густинського Свято-Троїцького монастиря - жіночого монастиря в с. Густиня, на правому березі річки Удай, що неподалік м. Прилуки. Початки Густинського монастиря сягають 1600 р. Це святе місце славиться своєю чудотворною іконою Густинської Богоматері та цілющим джерелом. Щира молитва й унікальна за своїми якостями вода зцілили багатьох людей, яким сучасна медицина пророкувала смерть від невиліковних захворювань.
Я вдячна Богу за цю прекрасну можливість побувати у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх, адже це дуже хороший життєвий досвід працювати з такими дітьми. Вони потребують нашої молитви, опіки, підтримки і просто доброго слова…
Оксана РОМАН, «Обнова» – Київ
Міжнародні зв`язки
15.04.2011
Інтегральна освіта і християнська віра - колоквіум у Литві
8-14 березня в м. Каунас (Литва) відбувся Колоквіум на тему: “Інтегральна освіта і християнська віра”. Більше 30-ти учасників з різних країн Європи взяло участь у даному заході, щоб з допомогою експертів порозмірковувати над питаннями місця людини в суспільстві, впливу освіти на формування особистості. Серед учасників було і 2 представників ТУСК “Обнова”.
У перший вечір організаторам вдалося здійснити так званий “криголам” між учасниками, який супроводжувався цікавими іграми, забавами, що дало змогу молоді познайомитись, здружитись, шляхом кращого пізнання один одного. Адже попереду – цілий тиждень різноманітних дискусій, обговорень, важливих завдань і велетенський досвід спілкування англійською мовою. Колоквіум поєднав людей різних національностей, спеціальностей, уподобань і, звісно, мов.
Офіційне відкриття наступного дня розпочалося із представлення організаторів – чотирьох осіб, без яких нічого б не відбулося. Міхай Флоран, голова Європейської координації Джесі-Мієк разом зі своїми колегами з Греції, Литви та Португалії ознайомили нас із програмою Колоквіуму, його метою і завданнями. Усі учасники за власним бажанням були розподілені у 4 групи: Соціальну, що організовувала вечори та дозвілля, Документаційну, метою якої було оформлення усіх розглянутих матеріалів у загальний документ-висновок, Медіа-групу, що розміщувала інформацію про події дня на сайті Координації, а також групу Молитви. Крім того, кожного вечора ми ділилися враженнями, обговорювали недоліки і позитивні моменти прожитого дня.
У той же день відбулася презентація організацій-членів координації Jeci-Miec. Цікаво, що більшість із них мають схожу діяльність із нашим товариством: це і проведення зустрічей, вечорів, і паломницькі подорожі, відвідування сиротинців. Як і “Обнова”, деякі інші молодіжні католицькі організації мають свої символи – стрічки і значки.
Протягом тижня відбувались лекції що стосувались інтегральної освіти. Опісля ми працювали в групах для обговорення таких питань, як автономія, критичний підхід, плюралізм. Кожен міг висловити свою думку, послухати точку зору інших. Для мене було надзвичайно важливим дізнатись, що означає термін “інтегральна освіта”. Цікаво, що освіта в загальному своєму значенні поділяється на формальну, неформальну та інформальну. Формальна освіта – це та, яку ми отримуємо поетапно: спочатку в школі, згодом у вищому навчальному закладі. Це свого роду загальноприйнятий шлях, якого дотримується людина, що прагне отримати в житті і хорошу роботу, і соціальний статус… Проте, на мою думку, важливішим є так зване інформальне навчання, що включає хобі, інші види діяльності, що не тільки приносять задоволення, але і значно впливають на формування і розвиток особистості. Неформальна освіта – це накопичення додаткових знань за рахунок читання літератури, статей, цікавих досліджень, тощо. Це також бути в курсі новин, суспільних подій. Загалом термін “інтегральна освіта” включає в себе всі ці 3 види та означає не тільки навчання чи здобуття освіти, але і можливість навчати інших.
Також ми намагались зрозуміти взаємовплив освіти і християнської віри. У ході тижневих дискусій ми відзначили такий факт: освіта орієнтована на формування людини, яка виконує певну роботу, тому суспільством вона сприймається як засіб праці. Це призвело до того, що освіта насправді формує не особистість, а “функціональну машину”, необхідну для суспільства. На жаль, певною мірою, в цьому полягає суть існування соціальної спільноти. Проте людина характеризується не тільки залежно від участі і ролі в суспільстві. Також вона не може бути визначена, коли існує сама по собі. Особистість визначається своїми відносинами і діями з ближніми та світом в цілому. Суспільство потрібно розуміти як взаємовідносини між людьми, які мають базуватись на безумовній любові до ближнього. Як висновок ми прийшли до того, що для формування особистості система освіти повинна дати не тільки знання, але і можливість студентам додавати свої власні унікальні враження, які вони отримали шляхом неформальної освіти та неформального навчання.
Лекції читали викладачі університетів Вільнюса та Каунаса. Робота в команді кожного наступного дня відрізнялась від попереднього. Це були і дебати, і висловлювання думок для знаходження спільної, і формулювання точки зору на папері. Важливою умовою для розуміння питання поєднання освіти і християнської віри була присутність на Колоквіумі отця Кріса, який крім обговорень на тему Колоквіуму, тішив своїм жартами.
Найяскравішим заходом тижня був Національно-культурний вечір, на якому представники з різних країн світу представляли свою кухню та традиції.
У п’ятницю після обіду ми побували на екскурсії в Каунасі. День закінчився литовським вечором, який співпав із Днем Незалежності Литви. Члени організації-господаря – Федерації Ateitis представляли традиційні народні пісні, танці та ігри, які створили чудову атмосферу і спільний дух усіх націй.
Тиждень на Колоквіумі – це велетенський досвід спілкування, пізнання нових аспектів самореалізації, особистий розвиток, знайомство з цікавими людьми, які залишаться в серці назавжди. Для “Обнови” це також спосіб заявити про себе на міжнародному рівні. Є такий вираз: “Або ти користуєшся можливостями, або вони проходять повз тебе”. Будьмо відважними отримувати від життя “по максимуму”, а Бог нам в цьому тільки допоможе =)
Софія ГРИНЧИШИН, “Обнова” - Тернопіль
У перший вечір організаторам вдалося здійснити так званий “криголам” між учасниками, який супроводжувався цікавими іграми, забавами, що дало змогу молоді познайомитись, здружитись, шляхом кращого пізнання один одного. Адже попереду – цілий тиждень різноманітних дискусій, обговорень, важливих завдань і велетенський досвід спілкування англійською мовою. Колоквіум поєднав людей різних національностей, спеціальностей, уподобань і, звісно, мов.
Офіційне відкриття наступного дня розпочалося із представлення організаторів – чотирьох осіб, без яких нічого б не відбулося. Міхай Флоран, голова Європейської координації Джесі-Мієк разом зі своїми колегами з Греції, Литви та Португалії ознайомили нас із програмою Колоквіуму, його метою і завданнями. Усі учасники за власним бажанням були розподілені у 4 групи: Соціальну, що організовувала вечори та дозвілля, Документаційну, метою якої було оформлення усіх розглянутих матеріалів у загальний документ-висновок, Медіа-групу, що розміщувала інформацію про події дня на сайті Координації, а також групу Молитви. Крім того, кожного вечора ми ділилися враженнями, обговорювали недоліки і позитивні моменти прожитого дня.
У той же день відбулася презентація організацій-членів координації Jeci-Miec. Цікаво, що більшість із них мають схожу діяльність із нашим товариством: це і проведення зустрічей, вечорів, і паломницькі подорожі, відвідування сиротинців. Як і “Обнова”, деякі інші молодіжні католицькі організації мають свої символи – стрічки і значки.
Протягом тижня відбувались лекції що стосувались інтегральної освіти. Опісля ми працювали в групах для обговорення таких питань, як автономія, критичний підхід, плюралізм. Кожен міг висловити свою думку, послухати точку зору інших. Для мене було надзвичайно важливим дізнатись, що означає термін “інтегральна освіта”. Цікаво, що освіта в загальному своєму значенні поділяється на формальну, неформальну та інформальну. Формальна освіта – це та, яку ми отримуємо поетапно: спочатку в школі, згодом у вищому навчальному закладі. Це свого роду загальноприйнятий шлях, якого дотримується людина, що прагне отримати в житті і хорошу роботу, і соціальний статус… Проте, на мою думку, важливішим є так зване інформальне навчання, що включає хобі, інші види діяльності, що не тільки приносять задоволення, але і значно впливають на формування і розвиток особистості. Неформальна освіта – це накопичення додаткових знань за рахунок читання літератури, статей, цікавих досліджень, тощо. Це також бути в курсі новин, суспільних подій. Загалом термін “інтегральна освіта” включає в себе всі ці 3 види та означає не тільки навчання чи здобуття освіти, але і можливість навчати інших.
Також ми намагались зрозуміти взаємовплив освіти і християнської віри. У ході тижневих дискусій ми відзначили такий факт: освіта орієнтована на формування людини, яка виконує певну роботу, тому суспільством вона сприймається як засіб праці. Це призвело до того, що освіта насправді формує не особистість, а “функціональну машину”, необхідну для суспільства. На жаль, певною мірою, в цьому полягає суть існування соціальної спільноти. Проте людина характеризується не тільки залежно від участі і ролі в суспільстві. Також вона не може бути визначена, коли існує сама по собі. Особистість визначається своїми відносинами і діями з ближніми та світом в цілому. Суспільство потрібно розуміти як взаємовідносини між людьми, які мають базуватись на безумовній любові до ближнього. Як висновок ми прийшли до того, що для формування особистості система освіти повинна дати не тільки знання, але і можливість студентам додавати свої власні унікальні враження, які вони отримали шляхом неформальної освіти та неформального навчання.
Лекції читали викладачі університетів Вільнюса та Каунаса. Робота в команді кожного наступного дня відрізнялась від попереднього. Це були і дебати, і висловлювання думок для знаходження спільної, і формулювання точки зору на папері. Важливою умовою для розуміння питання поєднання освіти і християнської віри була присутність на Колоквіумі отця Кріса, який крім обговорень на тему Колоквіуму, тішив своїм жартами.
Найяскравішим заходом тижня був Національно-культурний вечір, на якому представники з різних країн світу представляли свою кухню та традиції.
У п’ятницю після обіду ми побували на екскурсії в Каунасі. День закінчився литовським вечором, який співпав із Днем Незалежності Литви. Члени організації-господаря – Федерації Ateitis представляли традиційні народні пісні, танці та ігри, які створили чудову атмосферу і спільний дух усіх націй.
Тиждень на Колоквіумі – це велетенський досвід спілкування, пізнання нових аспектів самореалізації, особистий розвиток, знайомство з цікавими людьми, які залишаться в серці назавжди. Для “Обнови” це також спосіб заявити про себе на міжнародному рівні. Є такий вираз: “Або ти користуєшся можливостями, або вони проходять повз тебе”. Будьмо відважними отримувати від життя “по максимуму”, а Бог нам в цьому тільки допоможе =)
Софія ГРИНЧИШИН, “Обнова” - Тернопіль
Оновлено розділ "бібліотека"
04.04.2011
Також додані інші світоглядові матеріали:
Iван ФРАНКО: "Одвертий лист до галицької молодежі"
Іван ФРАНКО:"Поза межами можливого"
Володимир МОНОМАХ: "Повчання — Доторк до Мудрості"
Франклін Делано РУЗВЕЛЬТ: "Єдина річ, яку ми маємо боятись - це власне самого страху" (інавгураційна промова)
Екуменічна «Хресна дорога» у Чернівцях
04.04.2011
Велика молитовна «Хресна дорога» пройшла минулої неділі центральними вулицями та площами Чернівців з благословення Правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецького Єпископа Миколая Сімкайла. Участь у ній взяли духовенство та вірні української греко- та римо-католицької церков, а також вірменської церковної громади міста. Разом з вірними несли хрест також учасники студентського та академічного товариства «Обнова».
Розпочалася хода від костелу Воздвиження Чесного Хреста і завершилася у соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Хрест вулицями міста несли матері, батьки, діти, студенти та молодь, а також освітяни, медики, митці, громадські діячі та репресовані.Богослужіння велося українською, польською, вірменською та російською мовами
Тарас ЛАЗАРУК, академічне товариство "Обнова-Чернівці"
Більше інформації та фото
тут:
Час духовної обнови
04.04.2011
Чернівецька "Обнова” повернулась з Великопосних реколекцій, що відбувались 24-27 березня в селі Язлівець, Тернопільської області. Враження, як завжди, переповнювали майже п’ятдесят молодих сердець. Цього разу реколекції проводив наш духівник о.Дмитро Винник, який обрав тему „Сім головних гріхів.” Щодня на реколекційних конференціях розглядали по одному гріху: гордість, пожадливість, хтивість, заздрість, гнів, непоміркованість та лінивство. Наприкінці усі дійшли спільного висновку: якщо викинемо зі своєї душі бодай один головний гріх – зникне сама по собі сотня, а то й тисяча малих грішків та прогрішень.
Кожен наш день розпочинався ранішніми молитвами, покаянним каноном Андрея Критського та Святою Літургією. Науки отця переривались розважаннями над Святим Письмом, молитвою на вервиці, Хресною дорогою, молебнем до Пресвятої Богородиці – молитва була тим стержнем, навколо якого ми згуртувались, і в той же час індивідуально вдосконалились. Пунктиром пробігла через усі реколекції улюблена гра обновлян – "Таємний друг". На жаль, через погодні умови (незапланований нами снігопад) в останній день реколекцій не відбувся футбольний турнір між хлопцями та дівчатами.
Думаю, для всіх Реколекції у Язлівці 2011 року – це чудова нагода подивитись на своє "я" зсередини та по-новому, з Божою Ласкою, оцінити усі свої турботи, прикрощі і найголовніше – знайти вірне рішення чи спитати поради отця під час приватної бесіди або Сповіді. Уже сумуємо за тією неземною красою та дуже хочемо туди повернутись!
Олександра ХУХЛІНА, "Обнова" - Чернівці
Обновляни намітили план майбутніх звершень
21.03.2011
20 березня 2011 року у Чернівцях відбулася чергова Рада Федерації «Обнови». Серед інших важливих рішень був узгоджений план заходів на 2011 рік.
Ось його ключові позиції:
- Молодіжна Проща до Унівської Святоуспенської лаври, 13-15 травня;
- Четвертий етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», 12 червня, Чернівці;
- Щорічна обновлянська Сарепта, 1-7 серпня, Зарваниця;
- Федераційний вишкільний табір, ІІ пол. липня;
- Щорічна Федераційна конференція, 28-29 жовтня, Київ;
- Передріздвяні реколекції та зустріч Нового року в обновлянському колі, грудень, Карпати.
Ось його ключові позиції:
- Молодіжна Проща до Унівської Святоуспенської лаври, 13-15 травня;
- Четвертий етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», 12 червня, Чернівці;
- Щорічна обновлянська Сарепта, 1-7 серпня, Зарваниця;
- Федераційний вишкільний табір, ІІ пол. липня;
- Щорічна Федераційна конференція, 28-29 жовтня, Київ;
- Передріздвяні реколекції та зустріч Нового року в обновлянському колі, грудень, Карпати.
Блаженніший Любомир продовжує спілкуватися з молоддю
11.03.2011
Після успішного круглого столу, який організувало київське товариство „Обнова” в Києво-Могилянській Академії, Блаженніший знову зустрівся з обновлянами, тепер вже у своїй резиденції в Княжичах. Під час зустрічі обновляни подякували духовному отцеві за його участь у круглому столі.
Бесідуючи із представниками товариства, Блаженніший Любомир розповів про свої студентські роки, поділився життєвим досвідом та поглядами на різні аспекти церковного життя. Зокрема обновляни почули цікаві думки про виховання сучасної греко-католицької інтелігенції та духовної української еліти. «Ми сьогодні повинні подбати про те, щоб на всіх етапах виховання людина мала можливість розвиватися духовно і глибше пізнавати Христову науку. Ми маємо подбати про молодь, яка проживає в селах, про робітничу молодь» – вважає Блаженніший Любомир.
У київському товаристві «Обнова» підкреслюють, що зустрічі з Блаженнішим допомагають обновлянам знову і знову переосмислювати сучасну місію «Обнови». «Сьогодні ми замислюємось над тим, як найкраще можемо втілити місію товариства. Нашим незмінним гаслом є «Обновити все в Христі». Блаженніший наголошує, що необхідно у нашій діяльності пам’ятати про якість нашого християнства і нашої праці» – кажуть у товаристві.
Київське товариство «Обнова» об’єднує греко-католицьку молодь із різних університетів. Студенти збираються на щотижневі зустрічі у стінах Києво-Могилянської Академії. Метою товариства є виховати сучасну греко-католицьку інтелігенцію через самоосвіту і дискусію.
Тетяна ШПАЙХЕР, «Обнова»-Київ
Фото: Ярослав ПАВЛЮК
дивіться також тут:
фото:
матеріал:
Бесідуючи із представниками товариства, Блаженніший Любомир розповів про свої студентські роки, поділився життєвим досвідом та поглядами на різні аспекти церковного життя. Зокрема обновляни почули цікаві думки про виховання сучасної греко-католицької інтелігенції та духовної української еліти. «Ми сьогодні повинні подбати про те, щоб на всіх етапах виховання людина мала можливість розвиватися духовно і глибше пізнавати Христову науку. Ми маємо подбати про молодь, яка проживає в селах, про робітничу молодь» – вважає Блаженніший Любомир.
У київському товаристві «Обнова» підкреслюють, що зустрічі з Блаженнішим допомагають обновлянам знову і знову переосмислювати сучасну місію «Обнови». «Сьогодні ми замислюємось над тим, як найкраще можемо втілити місію товариства. Нашим незмінним гаслом є «Обновити все в Христі». Блаженніший наголошує, що необхідно у нашій діяльності пам’ятати про якість нашого християнства і нашої праці» – кажуть у товаристві.
Київське товариство «Обнова» об’єднує греко-католицьку молодь із різних університетів. Студенти збираються на щотижневі зустрічі у стінах Києво-Могилянської Академії. Метою товариства є виховати сучасну греко-католицьку інтелігенцію через самоосвіту і дискусію.
Тетяна ШПАЙХЕР, «Обнова»-Київ
Фото: Ярослав ПАВЛЮК
дивіться також тут:
фото:
матеріал:
Благодійна діяльність
22.02.2011
Львівська "Обнова" допомагала проводити акцію "Епідемія доброти"
Львівська "Обнова" приєдналася то всеукраїнської акції "Епідемія доброти", яка відбулася 17 лютого у різних містах України. Зокрема у Львові на центральних площах, біля університетів студенти-обновляни роздавали цукерки з цитатами зі Святого Письма та календариками власного виробництва. Люди дуже по-різному сприймали ці безкорисливі вчинки доброти. Одні сильно дивувались, інші захоплено дякували, ще інші починали активну розмову, були й такі, що мовчки забирали символічний подарунок. Сподіваємось, це добре діло змусило їх не тільки смачно поласувати, але й задуматися над написаним.
Лідія БАРАН, "Обнова"-Львів
Лідія БАРАН, "Обнова"-Львів
Блаженніший Любомир розповів студентам Києва про значення справжньої свободи
22.02.2011
Блаженніший Любомир взяв участь у круглому столі „Церква і Університет як місце для свободи молодої людини”. Зустріч в Києво-Могилянській академії Блаженнішого та студентів Києва організувало київське товариство „Обнова”.
Духівник товариства диякон Володимир Мальчин зауважив, що Блаженніший Любомир висловив бажання зустрітися з обновлянами, і ті у свою чергу захотіли поділитися присутністю Блаженнішого також з іншими студентами та молодими людьми, тому і організували відкриту зустріч у Могилянці.
Зустріч розпочалася із привітального слова першого віце-президента, віце-президента із науково-навчальних студій НаУКМА Володимира Моренця. „Невипадково, що товариство „Обнова” обрало для цієї зустрічі саме наш навчальний заклад, адже Блаженніший Любомир відвідував Києво-Могилянську академію і раніше. НаУКМА, вже давно, не є лише навчальним закладом, а й осередком думки, живого духу й, попри все, духу надії” – зазначив відомий могилянець.
У своїй доповіді Блаженніший Любомир поділився із студентами своїми роздумами про покликання та значення справжньої людської свободи. Зокрема він наголосив на цінності дару життя та розумному використанню людських талантів. „Ми є сотворіннями Божими, яким Господь Бог дав дар свободи, дав дар розуміти і дар вибирати. Біблійний історик показує нам, що людина одержала від Господа Бога дар життя, одержала різні дари. Але людина, нажаль зневірилась. Це прикра правда, що людина настільки свобідна, що може відмовити Богові, може сказати Богові – ні” – роздумує Блаженіший Любомир.
Крім колишнього Глави УГКЦ із доповідями виступили директор Докторської школи НаУКМА д-р Михайло Винницький та представниця студентського товариства «Обнова» Оксана Роман. У своїй доповіді Михайло Винницький наголосив на важливості свободи як для окремої людини, так для цілих інституцій, зокрема такої інституції як Університет. „Університет може відіграти важливу роль у вихованні цілісної молодої людини тільки за умови, якщо є створене таке середовище, яке не тільки передає знання, але є середовищем Любові і середовищем Духу. І таке середовище неможливо утворити, якщо немає, поки що не зреалізованого, автономного університету” – зазначив Винницький. За його словами, виховання автономної людини можливе лише в автономному середовищі.
Представниця товариства „Обнова” Оксана Роман наголосила на важливості ролі Церкви та Університету у вихованні свобідної і відповідальної особистості. „На зустрічах товариства „Обнова” студенти з різних вузів обговорюють актуальні проблеми з погляду науки і з погляду Церкви” – зазначила обновлянка. За її словами важливу роль у вихованні зрілої особистості можуть відіграти студентські капелани.
Наприкінці зустрічі Голова київського товариства „Обнова” Христина Холодницька передала Блаженнішому Любомиру грамоту обновлянської Федерації із званням „Почесного члена Федерації українських католицьких академічних та студентських товариств „Обнова”. Дякуючи обновлянам Блаженніший Любомир зауважив, що є членом „Обнови” з 1953 р.
Тетяна ШПАЙХЕР, «Обнова»-Київ
Фото: Ярослав ПАВЛЮК
Дивіться також:
Фотозвіт
Відео-репортаж
Ще стаття на тему
Духівник товариства диякон Володимир Мальчин зауважив, що Блаженніший Любомир висловив бажання зустрітися з обновлянами, і ті у свою чергу захотіли поділитися присутністю Блаженнішого також з іншими студентами та молодими людьми, тому і організували відкриту зустріч у Могилянці.
Зустріч розпочалася із привітального слова першого віце-президента, віце-президента із науково-навчальних студій НаУКМА Володимира Моренця. „Невипадково, що товариство „Обнова” обрало для цієї зустрічі саме наш навчальний заклад, адже Блаженніший Любомир відвідував Києво-Могилянську академію і раніше. НаУКМА, вже давно, не є лише навчальним закладом, а й осередком думки, живого духу й, попри все, духу надії” – зазначив відомий могилянець.
У своїй доповіді Блаженніший Любомир поділився із студентами своїми роздумами про покликання та значення справжньої людської свободи. Зокрема він наголосив на цінності дару життя та розумному використанню людських талантів. „Ми є сотворіннями Божими, яким Господь Бог дав дар свободи, дав дар розуміти і дар вибирати. Біблійний історик показує нам, що людина одержала від Господа Бога дар життя, одержала різні дари. Але людина, нажаль зневірилась. Це прикра правда, що людина настільки свобідна, що може відмовити Богові, може сказати Богові – ні” – роздумує Блаженіший Любомир.
Крім колишнього Глави УГКЦ із доповідями виступили директор Докторської школи НаУКМА д-р Михайло Винницький та представниця студентського товариства «Обнова» Оксана Роман. У своїй доповіді Михайло Винницький наголосив на важливості свободи як для окремої людини, так для цілих інституцій, зокрема такої інституції як Університет. „Університет може відіграти важливу роль у вихованні цілісної молодої людини тільки за умови, якщо є створене таке середовище, яке не тільки передає знання, але є середовищем Любові і середовищем Духу. І таке середовище неможливо утворити, якщо немає, поки що не зреалізованого, автономного університету” – зазначив Винницький. За його словами, виховання автономної людини можливе лише в автономному середовищі.
Представниця товариства „Обнова” Оксана Роман наголосила на важливості ролі Церкви та Університету у вихованні свобідної і відповідальної особистості. „На зустрічах товариства „Обнова” студенти з різних вузів обговорюють актуальні проблеми з погляду науки і з погляду Церкви” – зазначила обновлянка. За її словами важливу роль у вихованні зрілої особистості можуть відіграти студентські капелани.
Наприкінці зустрічі Голова київського товариства „Обнова” Христина Холодницька передала Блаженнішому Любомиру грамоту обновлянської Федерації із званням „Почесного члена Федерації українських католицьких академічних та студентських товариств „Обнова”. Дякуючи обновлянам Блаженніший Любомир зауважив, що є членом „Обнови” з 1953 р.
Тетяна ШПАЙХЕР, «Обнова»-Київ
Фото: Ярослав ПАВЛЮК
Дивіться також:
Фотозвіт
Відео-репортаж
Ще стаття на тему
Різдвяний Вертеп по-буковинськи
11.01.2011
Різдво постукало в обновлянські серця і знов запалило бажання пройтись вулицями рідного міста з колядою під барвистою різдвяною зорею. Уже вчетверте чернівецька „Обнова” ставить Буковинський вертеп з 8 до 11 січня – явище рідкісне до цих пір, оскільки на Буковині вертепування не було настільки поширеним, як, скажімо, на Галичині.
Цьогоріч ми осучаснили сценарій, власноруч змайстрували нову зірку, вивчили нові колядки – зробили все для оновлення давно знаного дійства, що несе в собі радість як для глядачів, так і для учасників, які щоразу переживали історію народження Христа. Пастушки та ангели, жид та циганки, Ірод і три царі, смерть – добрі та злі персонажі об’єдналися у нашому вертепі, щоб привітати зі святами, та по-буковинському побажати „на рік дочекати цієї днини”.
Особисто для мене незабутнім було відчуття піднесення, коли йшли одним великим (цього року до нашої коляди приєдналася академічна „Обнова” – тож нас було майже тридцятеро людей), гарно вбраним: хто в кожухи, хустки, хто в костюми відповідно до ролі, гуртом, і співали на повну силу, і захоплено посміхалися випадкові перехожі, зачаровані колоритом справжнього вертепу.
Олександра ХУХЛІНА, «Обнова»-Чернівці
Цьогоріч ми осучаснили сценарій, власноруч змайстрували нову зірку, вивчили нові колядки – зробили все для оновлення давно знаного дійства, що несе в собі радість як для глядачів, так і для учасників, які щоразу переживали історію народження Христа. Пастушки та ангели, жид та циганки, Ірод і три царі, смерть – добрі та злі персонажі об’єдналися у нашому вертепі, щоб привітати зі святами, та по-буковинському побажати „на рік дочекати цієї днини”.
Особисто для мене незабутнім було відчуття піднесення, коли йшли одним великим (цього року до нашої коляди приєдналася академічна „Обнова” – тож нас було майже тридцятеро людей), гарно вбраним: хто в кожухи, хустки, хто в костюми відповідно до ролі, гуртом, і співали на повну силу, і захоплено посміхалися випадкові перехожі, зачаровані колоритом справжнього вертепу.
Еліту не обирають, а виховують
24.12.2010
«Еліти та суспільне служіння. Християнський погляд на еліту» - такою була тема круглого столу, який відбувся в Українському Народному Домі Чернівців. Ініціювали його – комісія у справах мирян Української Греко-Католицької Церкви та чернівецьке товариство «Обнова».
Учасники засідання – науковці, журналісти, священики, літератори, представники органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій мали можливість обговорити питання суспільної нерівності, служіння та панування згідно з вченням Церкви, а також проблему відсутності оцінки суспільних процесів у сучасній Україні.
Ця тематика, за словами голови Комісії у справах мирян Української Греко-Католицької Церкви Юрія Підлісного, є надзвичайно актуальною, адже щодня відбувається чимало суспільно значимих подій, які чомусь не обговорюються з точки зору християнських цінностей. Та й голос Церкви, чи то Католицької чи Православної, нині звучить не так гучно і переконливо.
Підтримав пана Підлісного й отець Володимир Боровий. «Священик це та сама людина. Вона має брати участь у суспільному житті. Але цього немає, це не відображається в політиці. Немає зацікавленості. Це насторожує», - каже отець. То що ж зробити, аби ситуація змінилася, адже в українських церквах ставлення до участі священнослужителів у суспільно-політичних процесах – різна? Вихід, очевидно, криється у результатах багатьох соціологічних опитувань, які підтвердили й учасники круглого столу: до думки церковних лідерів – як до еліти нації, нині прислухаються найбільше громадян у державі. Маючи такий потужний кредит народної довіри, Церква просто не може стояти осторонь.
Що ж до проблем суспільної нерівності, служіння і панування, то тут, на жаль, мало що змінилося, у порівнянні з часами минулими. Учасник круглого столу, юрист Андрій Костюк, переконаний: нині й досі краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим, адже така дилема залишає привілеї багатим людям. Вони мають певні можливості і почуваються вільніше. Інша справа, що за Законом, так не повинно бути.
Цікаві дискусії точилися й навколо питання, хто сьогодні є елітою в Україні і чи може мати такий статус людина без відповідних фінансових статків, знатного походження чи освіти. І хоча звучало чимало аргументів на користь представників еліти «з народу», все ж, закрити очі на суспільно корисні діяння вітчизняних олігархів (наприклад, спорудження центру сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр», чи стадіону «Донбас-Арена», збудованого за гроші Р.Ахметова), не можемо. Інша справа, наскільки патріотичною і національною є нині бізнес-еліта в Україні, але це вже мабуть, запитання до інших еліт – духовної та інтелектуальної.
Загалом обговорення було цікавим, хоча й досить обширним за змістом, що не дає підстав сподіватися на якісь миттєві конкретні кроки. Але той факт, що за одним столом зібралися люди найрізноманітніших сфер діяльності, розмаїтих політичних і релігійних переконань, яким не байдуже те, що нині відбувається у державі, лише підтверджує загальну думку – такий діалог потрібен не лише церкві, а й всьому нашому суспільству.
Учасники засідання – науковці, журналісти, священики, літератори, представники органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій мали можливість обговорити питання суспільної нерівності, служіння та панування згідно з вченням Церкви, а також проблему відсутності оцінки суспільних процесів у сучасній Україні.
Ця тематика, за словами голови Комісії у справах мирян Української Греко-Католицької Церкви Юрія Підлісного, є надзвичайно актуальною, адже щодня відбувається чимало суспільно значимих подій, які чомусь не обговорюються з точки зору християнських цінностей. Та й голос Церкви, чи то Католицької чи Православної, нині звучить не так гучно і переконливо.
Підтримав пана Підлісного й отець Володимир Боровий. «Священик це та сама людина. Вона має брати участь у суспільному житті. Але цього немає, це не відображається в політиці. Немає зацікавленості. Це насторожує», - каже отець. То що ж зробити, аби ситуація змінилася, адже в українських церквах ставлення до участі священнослужителів у суспільно-політичних процесах – різна? Вихід, очевидно, криється у результатах багатьох соціологічних опитувань, які підтвердили й учасники круглого столу: до думки церковних лідерів – як до еліти нації, нині прислухаються найбільше громадян у державі. Маючи такий потужний кредит народної довіри, Церква просто не може стояти осторонь.
Що ж до проблем суспільної нерівності, служіння і панування, то тут, на жаль, мало що змінилося, у порівнянні з часами минулими. Учасник круглого столу, юрист Андрій Костюк, переконаний: нині й досі краще бути багатим і здоровим, ніж бідним і хворим, адже така дилема залишає привілеї багатим людям. Вони мають певні можливості і почуваються вільніше. Інша справа, що за Законом, так не повинно бути.
Цікаві дискусії точилися й навколо питання, хто сьогодні є елітою в Україні і чи може мати такий статус людина без відповідних фінансових статків, знатного походження чи освіти. І хоча звучало чимало аргументів на користь представників еліти «з народу», все ж, закрити очі на суспільно корисні діяння вітчизняних олігархів (наприклад, спорудження центру сучасного мистецтва «Пінчук Арт Центр», чи стадіону «Донбас-Арена», збудованого за гроші Р.Ахметова), не можемо. Інша справа, наскільки патріотичною і національною є нині бізнес-еліта в Україні, але це вже мабуть, запитання до інших еліт – духовної та інтелектуальної.
Загалом обговорення було цікавим, хоча й досить обширним за змістом, що не дає підстав сподіватися на якісь миттєві конкретні кроки. Але той факт, що за одним столом зібралися люди найрізноманітніших сфер діяльності, розмаїтих політичних і релігійних переконань, яким не байдуже те, що нині відбувається у державі, лише підтверджує загальну думку – такий діалог потрібен не лише церкві, а й всьому нашому суспільству.
Тарас ЛАЗАРУК,
академічне товариство «Обнова-Чернівці
академічне товариство «Обнова-Чернівці
ще інформація про круглий стіл тут:
http://www.bukodtrk.gov.ua/index.php?newsid=3790
http://mtrk.com.ua/news/18520-2010-12-22-14-51-23.html
http://www.bukodtrk.gov.ua/index.php?newsid=3790
http://mtrk.com.ua/news/18520-2010-12-22-14-51-23.html
Миколай крокує до нас...
24.12.2010
Товариство "Обнова" у різних містах провело благодійні акції до дня св.Миколая
Цілий рік діти чекають, якщо, звісно, були чемними, Чудотворця Миколая – доброго друга і захисника дітвори. Обновлята активно допомагають святому завітати до обділених діток своїх регіонів. Цього року вже вдесяте чернівецьке ТУСК „Обнова” допомагає Святому Миколаєві рознести подаруночки в притулки та інтернати для нужденних дітей. Акція розпочалася задовго до свята Миколая, багато тижнів йшла копітка робота для того, щоб користь від її проведення була якомога більшою: збиралися кошти та матеріальна допомога (одяг, взуття, іграшки, книги, солодощі, канцтовари тощо).
З 16 по 20 грудня обновлята перетворилися на волонтерів, які сумлінно готували святкову урочисту програму, під час якої кожна дитина отримала свій подарунок з рук самого Чудотворця. У дитячому відділенні психлікарні, спеціалізованій школа № 3 та після недільної Служби Божої навіть організували ляльковий театр, який був довподоби як дітям, так і дорослим. Особливо запам’ятався виступ у Музеї архітектури та побуту в церкві св. Миколая, що датується 18 століттям, куди завітала малеча з Обласної школи-інтернату для дітей-сиріт. Загалом чернівецька „Обнова” відвідала 10 дитячих будинків та спецшкіл – інтернатів.
До дня св. Миколая київська «Обнова» долучалася до акції у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх хлопців. Захід мав дві частини, у першій о. Костянтин мав презентацію про життя св. Миколая, у другій отець, обновляни з вихованцями поділились на групи, в яких було обговорення діл милосердя, ділення власним досвідом. Можливо, візит обновлян радикально не змінить світогляду цих юнаків, та важливим є досвід буття разом тут і тепер у надії на Божу ласку.
Більше фото тут:http://obnova.net.ua/index.php/fotogalereja.html
З 16 по 20 грудня обновлята перетворилися на волонтерів, які сумлінно готували святкову урочисту програму, під час якої кожна дитина отримала свій подарунок з рук самого Чудотворця. У дитячому відділенні психлікарні, спеціалізованій школа № 3 та після недільної Служби Божої навіть організували ляльковий театр, який був довподоби як дітям, так і дорослим. Особливо запам’ятався виступ у Музеї архітектури та побуту в церкві св. Миколая, що датується 18 століттям, куди завітала малеча з Обласної школи-інтернату для дітей-сиріт. Загалом чернівецька „Обнова” відвідала 10 дитячих будинків та спецшкіл – інтернатів.
До дня св. Миколая київська «Обнова» долучалася до акції у Прилуцькій виховній колонії для неповнолітніх хлопців. Захід мав дві частини, у першій о. Костянтин мав презентацію про життя св. Миколая, у другій отець, обновляни з вихованцями поділились на групи, в яких було обговорення діл милосердя, ділення власним досвідом. Можливо, візит обновлян радикально не змінить світогляду цих юнаків, та важливим є досвід буття разом тут і тепер у надії на Божу ласку.
Більше фото тут:http://obnova.net.ua/index.php/fotogalereja.html
Обнова фестивалить
23.11.2010
«Обнова» провела фестиваль сучасної та героїчної пісні «Дух Лицарства», присвячений Дню української писемності та мови. На свято, яке відбулося у Чернівцях 9 листопада 2010 року зібралося майже п`ять сотень шанувальників патріотичного слова та пісні.
Його учасниками стали київські виконавці Павло Нечитайло (Пропала Грамота), Сергій Василюк (Тінь Сонця), Олег Сухарєв (Самі свої), Євген «Їжак» Романенко (ТаРУТА), Яна Шпачинська (Че Че), чернівецькі Євген Воєвідка, Богдан Ільницький, та Андрій Бочко (Місто Казкових Мрій) зі Львова. Також виступили філолог, письменниця Інга Кейван (ЧНУ), викладач Острозької Академії, літературознавець, критик, головний редактор журналу «Київська Русь» Дмитро Васильович Стус.
Організувати свято «Обнові» допомогли управління у справах сім`ї, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації, відділ у справах сім`ї та молоді Чернівецької міської ради, та товариство «Просвіта».
Розпочався фестиваль молитвою та благословенням духівництва (о.Валерій Сиротюк, о. Дмитро Винник УГКЦ). Тож відповідним був і настрій глядачів та учасників свята – піднесений, святковий, творчий, патріотичний. У бардівському виконанні звучали авторські пісні українською мовою, народні або героїчні композиції у власній обробці. Музичну частину добре доповнили виступи науковців, які також вміло побудували структуру доповіді – лаконічно акцентували на найактуальніших проблемах української мови. Окремо варто відзначити виступ Дмитра Стуса, який зазначив, що за останні роки він вперше почувається в подібній аудиторії, і на подібному заході комфортно, завершивши виконанням батькового вірша «Гойдається вечора зламана віть». Фінальним акордом фестивалю стало виконання всіма учасниками гімну України.
«Дух Лицарства» був широко висвітлений в мережі Інтернет, в місцевій періодиці та телерадіоефірі. Окремо відзначимо ЧОДТРК «Буковина», яка підготувала новинні теле і радіосюжети, тематичні теле і радіопередачі: «Точка Дотику», «Ранок на Буковині» (по 50 хв.), та розгорнуту телепередачу про фестиваль («Експромт»).
Юлія Сиротюк, прес-секретар «Обнова»-Чернівці
Організувати свято «Обнові» допомогли управління у справах сім`ї, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації, відділ у справах сім`ї та молоді Чернівецької міської ради, та товариство «Просвіта».
Розпочався фестиваль молитвою та благословенням духівництва (о.Валерій Сиротюк, о. Дмитро Винник УГКЦ). Тож відповідним був і настрій глядачів та учасників свята – піднесений, святковий, творчий, патріотичний. У бардівському виконанні звучали авторські пісні українською мовою, народні або героїчні композиції у власній обробці. Музичну частину добре доповнили виступи науковців, які також вміло побудували структуру доповіді – лаконічно акцентували на найактуальніших проблемах української мови. Окремо варто відзначити виступ Дмитра Стуса, який зазначив, що за останні роки він вперше почувається в подібній аудиторії, і на подібному заході комфортно, завершивши виконанням батькового вірша «Гойдається вечора зламана віть». Фінальним акордом фестивалю стало виконання всіма учасниками гімну України.
«Дух Лицарства» був широко висвітлений в мережі Інтернет, в місцевій періодиці та телерадіоефірі. Окремо відзначимо ЧОДТРК «Буковина», яка підготувала новинні теле і радіосюжети, тематичні теле і радіопередачі: «Точка Дотику», «Ранок на Буковині» (по 50 хв.), та розгорнуту телепередачу про фестиваль («Експромт»).
Юлія Сиротюк, прес-секретар «Обнова»-Чернівці
Обнова подорожує
29.09.2010
Коли зникають кордони…
У вересні цього року в чарівному польському містечку Познані відбулась програма фольклорного польсько-українського молодіжного обміну, присвячена дням Львова. Чернівецьке Товариство українських студентів-католиків „Обнова” у складі офіційної делегації представляло молодіжний погляд на нашу багату українську культуру, та колоритні традиції. Програма поїздки складалась з двох частин. Перша – культурно-розважальна, метою якої було знайомство з польською культурою, спілкування з місцевою молоддю, спільні екскурсії в Познані та за його межами (Гнєздно, Лєшно), вечірки та забави. Друга частина – концертна, під час якої кожен обновлянин відчув себе справжнім артистом, адже останні три дні ми виступали для польських глядачів з українськими піснями. Ми довели, що дружба не має кордонів, і чудових товаришів можна знайти в іншій країні, порозумівшись, не знаючи слів, тільки мовою посмішки, щирого співу та молодіжного запалу.
Ось кілька відгуків учасників програми:
Ольга ГАДЖАЛА: „Подорожуючи Польщею, дуже тяжко відповісти на запитання: що мені сподобалось, адже сподобалось мені абсолютно все! Я шалено захоплена цією країною, її прекрасними архітектурними спорудами, мешканцями, які завжди готові вислухати і допомогти,. І, напевно, саме архітектура храмів мене здивувала, зацікавила, приголомшила і захопила найбільше. Так, костел у Познані на Старому Ринку біля Ратуші, виконаний у стилі бароко, справив на мене незабутнє враження. Коли заходиш всередину, то відчуваєш себе зовсім іншою людиною, бо маєш змогу побачити і відчути незбагненну красу, мир, благодать, яку приготував для нас Господь. Також мені сподобались й інші костели, що були збудовані в готичному стилі – у Гнєздно, у Познані на Тумі та у Лєшно. Цю неповторну красу важко описати. Це треба побачити! У Гнездно ми ще й на Літургію потрапили. І, безумовно, усіх зачарувала гра органа, завдяки якій ми доторкнулись до небес. Та, все-таки, найбільше мене вразили люди, які дуже щиро, люб’язно та приязно відносились до нас. Хай Господь посилає їм многії літа!”
Олександра ХУХЛІНА: „Враження від поїздки чудові! Польща зустріла нас яскравими барвами на будинках, що навіть у холоднючий ранок піднімають настрій! Сподобались старовинні архітектурні ансамблі (у францисканський костел св. Антонія я просто закохалась!), і куточки живої природи (сто років не була в зоопарку чи ботанічному саду), і неймовірні видовиська на Площі Ринок на вихідних – за одну мить можна було потрапити на площу в часи суворого середньовіччя, де лицарі безстрашно бились на мечах, а гарні пані велично ступали бруківкою, і познанські козлики, які віком не поступаються тій бруківці, і багатоповерхові канапки, і ароматний запах помідорової зупки… Можна продовжувати до безкінечності! Польська молодь заразила своєю непосидючістю, веселими жартами, сміхом та величезним позитивом!”.
підготувала Юлія БОРОВА, «Обнова» - Чернівці
Мегапозитивно пройшла цьогорічна Сарепта у Зарваниці
29.09.2010
З 1 по 8 серпня відбулася щорічна обновлянська Сарепта в Зарваниці, яку з нетерпінням всі очікували. Цього року відпочити у тоборі приїхало близько 30 обновлян з різних осередків та їхніх друзів. На них чекали нові знайомства, приємні несподіванки та незабутньо проведений час разом. Оригінальність табору полягала в тому, що кожен день мав свою назву і значення (день ввічливості, день радості). Сумувати нікому не доводилось, адже на таборі вирувала гармонія та взаєморозуміння, повага та взаємодопомога.
Щоранку сарептяни ходили на службу Божу в Собор Зарваницької Матері Божої, увечері - відмовляли Ісусову молитву або молилися на вервиці. У розпорядок дня завжди входила духовна наука о. Івана Гуні щодо повсякденного життя, де звучали уривки із Святого письма, а також можна було задати запитання, яке когось хвилювало чи цікавило та обговорити його з отцем. Вільний час Сарептяни проводили по-різному: хлопці грали у футбол, дівчата займалися бісероплетінням, або усі разом грали у волейбол. Протягом всього часу проведеного у Зарваниці організовувались різноманітні ігри, які вражали своїм задумом, незалишаючи нікого байдужим до них, тож участь приймали усі.
Перший вечір – неділя, був присвячений знайомству. Всі стали в коло і кожен по черзі називав своє ім’я та показував якийсь рух, який повинен був цю людину охарактеризувати, потім всі повторювали його і так до завершення гри. Це проходило дуже весело, адже не всі рухи запам’ятаєш, чи правильно покажеш, тож кумедні ситуації не обминули. У понеділок відбувся вечір українського вбрання, народних танців та пісень. Вродливі обновляночки одягнули гарні вишиті сорочки. Кожен міг показати свої знання народних пісень та вміння танцювати. У вівторок організували ватру. Ще за сніданком розподілили команди: «Сині», «Зелені», «Жовті» і «Червоні», які протягом дня мали завдання придумати якісь цікаві сценки. Увечері всі посідали навколо вогню, придумані сценки були поставлені чудово, сміх і радість огортали кожного, під кінець нічну тишу покрив приємний спів сарептян. Незабутньо проведений час разом поєднав усі серця в єдине ціле.
Середа також залишила про себе згадку. Було вибрано 6 хлопців та 6 дівчат, які наосліп брали бантики різного кольору і по-різному зав’язаних, за якими і створювались пари. Журі, в складі двох людей, після проведення декількох конкурсів, вибрали хлопця і дівчину, які найбільше підходили один одному. Це було дуже цікаво і весело. Четвер проходив у стилі ретро-пісень і ретро-танців. Та на цьому події не закінчились, а навпаки тільки починалися, адже далі сарептяни проводили час з братом Юрієм. Вели розмови на духовну тематику та співали пісень. Цей вечів відбувся чудово – провели його всі разом, але запаматали і відчули по-різному. У кожного в душі був свій вихор почуттів та емоцій.
У п`ятницю панувала виключно атмосфера духовності. На початку вечора обновляни пішли на Хресну дорогу. А після вечері співали молитви в стилі Тезе.Усі зібралися в їдальні. Темряву освічувало горіння багатьох свічок. Це був вечір роздумів та душевної гармонії. Здавалось, що час зупинився ненадовго, а увесь світ застиг на місці.
У суботу відбувся незабутній прощальний вечір, спати нікому не хотілося – кожен насолоджувався останніми годинами проведеними в Зарваниці. Лунали звуки гітари, спів та солодкі спогади минулих днів.
Для кожного Сарепта 2010 пройшла по-різному: для тих хто уже не перший рік – корисний духовний відпочинок, а для тих, хто був уперше – багато емоцій та море відчуттів, мегапозитив і відкриття чогось нового для себе.
Юля ФИЛИМА, «Обнова»-Тернопіль
Благодійна діяльність Обнови
29.09.2010
Міжнародний день захисту дітей
Першого червня світ відзначає Міжнародний день захисту дітей. ТУСК “Обнова” м. Тернопіль також не забула про це. Секція соціальних студій запропонувала, а члени товариства активно долучились до проведення акції, яка відбулась на Театральному майдані та в парку ім. Т. Шевченка, що біля озера.
Початковою думкою було те, що навіть дітям, у яких є батьки, на жаль, часто бракує ігор і спілкування. Тому на двох тимчасово розгорнутих ігрових майданчиках, бажаючі могли пострибати “класики”, помалювати кольоровою крейдою, з найменшими водили “подоляночку” та спілкувались іграшкові звірі-рукавички. Також дітворі роздавали повітряні кульки та цукерки.
Не залишились без подарунків і батьки, – вони отримали друковану розповідь про тата, який не одразу, але збагнув, що потрібно більше часу та уваги приділяти своєму синові. Поки діти гралися, їхні батьки відпочивали, спостерігаючи за ними, дехто з дорослих приєднувався до своїх чад. На декілька годин обновляни також повернулися в дитинство. Всі залишились задоволеними та отримали заряд позитивної енергії. На кінець зосталось питання: “Хіба потрібно чекати 1 червня, щоб зробити щось схоже знову?”
Ілона БАБІЙ, Романа МИСУЛА
Фото: Уляна ШКАФАРОВСЬКА
«Обнова», Тернопіль
Зарваниця 2010
28.08.2010
Пішки до святині
— Що таке відпуст? — питався мами.
— Відпуст... як тобі сказати? На відпуст ходять люди, щоб їм пан Бог відпустив гріхи. Тому воно і відпуст!
— І тільки? – питався хлопець.
— Це дуже багато, сину, бо гріхи ходять за чоловіком, як тінь, і не дають йому спокою.
— А в Зарваниці Бог відпускає грішникові гріхи, і вже вони за ним не ходять?
— Є багато таких чудотворних місць на світі, але нам до Зарваниці найближче, вона, – наша і тому ми йдемо туди.
Не знаю чи далеко було до Зарваниці головному герою твору Богдана Лепкого «До Зарваниці», а от з Чернівців не мало не багато близько 150 км. Саме в пішу прощу до Зарваниці і вирушили цього літа 22 учасників чернівецького ТУСК «Обнова». Варто зауважити, що це вже друге паломництво здійснене студентами-католиками з Чернівців. Перша така проща відбулася в 2009 році і з тих пір «Обнова» має намір проводити подібний захід щорічно. Зарваниця таки справді є найближчим великим центром паломництва, всі церковні споруди на території якого мають греко–католицьке підпорядкування.
Зарваниця – село Теребовлянського району в Тернопільській області. Як свідчить легенда: один із київських ченців чудом врятувався від ворожих вершників і опинився на Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довге поневіряння та нестерпний голод так знесилили його, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина – оповита чарівним серпанком долина, гаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.
Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця… Також саме в цей час і з’явився образ Пресвятої Богородиці. До нього приходять люди просити прощення за свої гріхи, за здоров’я близьких. Так і в товаристві «Обнова» є гарна традиція перед прощею брати собі намір, за який вони будуть молитися всю дорогу і перед іконою Пресвятої.
Всю дорогу молодь іде дружно, співаючи духовні та народні пісні, на чолі ідуть хлопці, несуть прапори: синьо-жовтий та червоно–чорний, а також ікону Матері Божої Чернівецької. Обновляни привітно вітаються з людьми, і ті їм привітно відповідають. У дорозі не лише обновлята стараються допомагати один одному, а й часто люди допомагають чим можуть, пригощають водою, фруктами. Усе це створює враження, що вся Україна – одна сім’я.
Здавалось б, що змушує молодь перервати свій відпочинок, і замість щоденних розваг вирушити в нелегкий путь. Не що інше як Віра. Проща – це не звичайний похід вона потребує великих зусиль як фізичних так і моральних, так само і сили волі. Але якщо людина докладає зусиль і проходить цей нелегкий путь до кінця, то перед нею відкриваються великі благодаті.
Неможливо описати, що відчуваєш ти, коли стомлені ноги несуть на останній пагорб, з якого видніються Зарваницькі бані. Тебе охоплюють неймовірні почуття. Ось вона – ціль триденного паломництва – Зарваниця. Кроки прискорюються, на очях виступають сльози щастя, повністю відступає втома. Спочатку «Обнова» заходить до церкви скласти поклін і подяку Пречистій, як колись сотні років тому назад це зробив чернець, який заснував Зарваницю. Уже вечір, тепер можна іти відпочивати. За спиною півтораста кілометрів, шлях пройдений, здавалось сьогодні вже немає сил нікуди іти, і тільки подумаєш про це, як з вулиці чується спів паломників: « Чудотворна Діво Маріє, витай, витай наша Надіє». Це люди ідуть вулицям Зарваниці в похід зі свічками. Ти піднімаєшся, ноги самі заносять тебе в цей гурт людей, щасливий разом із сотнями таких же паломників – ви всі просто щасливі. Саме в цій пісні і оспівується легенда заснування Зарваниці. Похід закінчується біля чудотворного джерела. Так і завершився наш третій день прощі.
І ось настала благословенна неділя. Зранку нас чекала Служба Божа. Оскільки ми прийшли до Зарваниці на відпуст, то рано-вранці всі охочі пішли на Святу Сповідь. Опісля того як подбали про духовне, можна подбати і про фізичну втому. У Зарваниці є така споруда, в якій Святу Воду можна не тільки пити а й повністю в ній скупатися – це купіль Св. Анни. Щоправда, вода в ній не те що би холодна, а дійсно крижана, іноді аж кістки ламає. Не дивлячись на її температуру ніхто з наших паломників не застудився, бо від Святої Води хвороб не буває. Правда, не кожному вистачає духу щоб зануритися, та ті, хто таки спробували, були вражені.. А після купелі відчуваєш себе так, начебто кілька тижнів провів на комфортабельному курорті. Ось такі дива творить Свята Вода і не тільки. Існує багато історій про те, як Зарваницька Матір Божа і Свята Вода із Зарваницького джерела зцілювали людей навіть від невиліковних хвороб.
Повернувшись з прощі здалось, що світ поміняв кольори. Мені відкрилось багато істин. І навіть, що мої очі стали бачити ширше, серце сповнилось любові до ближніх, а віра стала міцнішою. І справді, щоденне життя настільки нас поглинає, що часу на роздуми і молитву стає менше, ми багато втрачаємо, і лише паломництво до Зарваниці повернуло все на свої місця. Проща – це час молитви і роздумів. Ще один позитивний момент прощі це те, що вона здружує людей, дає їм можливість краще порозумітися .
Іванка МЕЛЬНИК, Обнова-Чернівці
Місійна діяльність
28.03.2010
25 лютого, в рамках проведення місійної діяльності Тернопільського ТУСК "Обнова", у приміщенні
Тернопільського Національного Педагогічного Університету ім. В. Гнатюка
відбулась лекція на тему: «Безшлюбне співжиття: за і проти», яку провели викладачі
Українського Католицького Університету - п. Юрій Підлісний, п. Петро Гусак, п. Ігор
Леньо. У їхніх повідомленнях прозвучало багато матеріалів, що розкривають
проблеми сучасної молоді.
Не існує жодної людини на цілому світі, яка б не прагнула бути щасливою.
Щастя – поняття відносне, проте досяжне.
Ще з раннього дитинства усвідомлюємо духовну цінність сім’ї, та маємо бажання і віру створити власну – ідеальну…
Мріємо знайти друга на все життя, створити міцне і вдале подружжя, мати добрих і здорових дітей. Але чи знаємо ми, що:
Дошлюбні статеві стосунки можуть призвести до зараження ВІЛ/СНІДом, або іншими хворобами, що передаються статевим шляхом;
Безладні статеві стосунки можуть травмувати психіку, завдаючи емоційні рани (страх, почуття провини, сором, жаль, втрата довіри);
Такі стосунки можуть призвести до зачаття дитини, на яку ти зараз не чекаєш і яку не готовий прийняти у своє життя;
Вживання контрацепції, здійснення аборту можуть призвести до важких захворювань, включно з безпліддям;
Збережи чистоту до шлюбу, і ти побачиш, що вічне кохання існує , і там є Бог…Молода людино!
Не «сій» зерно чистоти завчасно, та на грунті неродючому, бо плоду правдивої любові не зможе принести.
Знай, що на все свій час, пора і місце.
Те, що має бути твоє, не відніметься від тебе.
«Подружжя - це чудове єднання двох в любові, і через любов»!
Зберегти кожне життя
28.03.2010
Синодом Єпископів Києво - Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ кожну другу суботу Великого Посту встановлено днем пам’яті дітей, які померли внаслідок аборту. Цього року цей день припав на 27 лютого.
Вшанування пам’яті абортованих дітей у місті Тернополі відбулося 28 лютого, в неділю. Організаторами виступили члени тернопільського міського Товариства українських студентів-католиків «Обнова» та «Рух за життя», співзасновниками та учасниками якого є також обновляни.
Захід розпочався після ранкової Служби Божої біля Катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Із душпастирським словом виступив о. Ярослав Мартинюк, який є духівником «Руху за життя». У своїй промові він торкнувся проблеми морального зубожіння сучасного суспільства, яке вбиває само себе через аборти. Отець також наголосив, що церква в цьому питанні займає категоричну позицію.
Через зворушливу міні-виставу «Ненароджені хочуть жити», яка викликала сльози на очах у присутніх, обновляни висловили своє негативне ставлення до цього страшного насильства. А матерів, батьків, лікарів та всіх небайдужих людей закликали стати на захист маленького життя у материнському лоні, і в молитвах просити Бога за збереження невинних дітей від вбивства аборту.
Розповіла про страшну статистику та ситуацію з абортами в Україні лікар-терапевт тернопільського обласного пренатального центру матері і дитини пані Ліля Чайківська. За один 2009 рік в Україні їх було здійснено 156 тисяч. Наголосила п. Ліля і на тому, що альтернатива аборту завжди є, і завжди можна знайти вихід навіть з найскладнішої ситуації, тому, що радість від народження дитини перевищує смуток пов'язаний з певними труднощами життя.
На завершення усі присутні разом
помолилися за ненароджених дітей та припинення абортів в Україні та у цілому
світі.
Надія Януш,
Тернопільське ТУСК «Обнова»
З відкритим серцем і любов’ю !
26.03.2010
Уже вдесяте монастирська обитель, заснована блаженною Марцеліною Даровською в селі Язлівець, що на Тернопільщині, приймала активістів та прихильників чернівецького товариства українських студентів-католиків «Обнова», що приїхали сюди з доброї волі на великопосні духовні науки – реколекції.
Цього разу священиком-реколектантом був настоятель монастиря св. Трійці в Кам’янці-Подільському отець-монах Йосиф. І хоча турбот у нього зараз вистачає (священнослужитель готується до освячення і відкриття новозбудованого храму), добре, що Він присвятив свій час саме молоді ! Монах Йосип своїми науками, проілюстрованими прикладами з власного життя, показав усім, якими треба бути, до чого стреміти, куди йти. І так виразно відчувалися не нав’язлива дидактика, а любов, розуміння, здатність вислухати та дати надію. А це цінується над усе!
Звісно, кожен із обновлят прагнув осягнути незвичне, почерпнути щось нове і, можливо, не все те, про що мріялося, почув, та безперечно одне: духовні вправи з монахом Йосифом – це ще одна щаслива нагода глибше зрозуміти сенс Ісусового заповіту з Хреста, котрий, помираючи, довірив нам Свою Матір. Ми мали ще один шанс, аби особисто та інтимно, в щирій молитві пережити зустріч із Нею, а також – присвятити себе, свою сім’ю, нашу Україну, увесь світ Її Непорочному Серцю.
Врешті, реколекції – це науки, під час яких Гоcподь кожному з нас неодмінно скаже щось важливе, і ти «отримаєш радість зватися улюбленою дитиною Марії»! І було очищення, коли прибивалися цвяхами листочки з виписаними прогрішеннями, і прийшло усвідомлення, розуміння простої істини: все омріяне неодмінно здійсниться, тебе вислухають, почують та допоможуть. Тільки довірмося більше Богові, відкриймо Йому своє серце, адже він є найбільша Радість і Любов!
Анна Поповчук, ТУСК "Обнова" Чернівці
фото Ганнусі Жовківської